Семикіна Людмила Миколаївна

Семи́кіна Людми́ла Микола́ївна^[1] (23 серпня 1924(19240823), Миколаїв — 12 січня 2021) — українська живописиця і майстриня декоративного мистецтва, заслужений художник України (2009)^[2], лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка за серію строїв «Високий замок» (1997)^[3], лавреатка премії імені Василя Стуса (2000). Дружина живописця Михайла Бароянца.

Семикіна Людмила Миколаївна
|Премії=
Народження	23 серпня 1924(1924-08-23)  Миколаїв, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	12 січня 2021(2021-01-12) (96 років)
Країна	СРСР,  Україна
Жанр	живопис і декоративне мистецтво
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художниця
Відомі учні	Дюговська Галина Володимирівна
У шлюбі з	Бароянц Михайло Сергійович
Звання	Заслужений художник України
Нагороди
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Семикіна.

Біографія

Закінчила Одеське художнє училище (1947 рік), Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) (1953 рік), педагог зі спеціальності — Олексій Шовкуненко^[4]. Член Спілки художників України з 1958 року. 1968 року її було виключено зі Спілки художників України за виступи на захист дисидентів^[5]. Поновлена у Спілці у 1988 році з офіційним формулюванням: «За відсутністю факту звинувачення».

Твори

• «Груповий портрет старих більшовиків-арсенальців» (1954).
• «В Одеському порту».
• «Зимовий вечір», «Сутінки», «Після обходу» (всі — 1954).
• «Вітряний день» (1957).
• «Ремонт причалу» (1960).
• «Вранці» (1961).
• «Легенда про Київ» (1966).
• Вітраж «Тарас Шевченко в Київському університеті» (у співавторстві, знищено в травні 1964 року).
• Ескізи костюмів до кінофільму «Захар Беркут» (1970–1971).
• Строї за національними традиціями: серії «Скіфський степ», «Поліська легенда», «Княжа доба», «Ретро», «Модерн» (1965–1996).
• Оформлення станції метро «Почайна» (1980)

Зображення

• 
  Станція метро «Почайна», вітраж над сходами на платформу, північний вихід
• 
  Станція метро «Почайна», мозаїка над сходами на платформу, південний вихід