Сильвестр Кулябка

Сильвестр (світське ім'я Симеон Петрович Кулябка; 1704, Лубни — 1761, Санкт-Петербург) — український латиномовний письменник, богослов і гомілетик. Автор творів «Cursus philosophicus» (1737 р.) та «Theologicae scientiae summa» (1743 р.). Син бунчукового товариша, онук гетьмана Данила Апостола і двоюрідний брат єпископа Йоасафа Горленка.

Архієпископ Сильвестр Симеон Петрович Кулябка
Портрет Архієпископа Сильвестра Кулябки
Архієпископ Санкт-Петербурзький і Шліссельбурзький
25 квітня 1750 — 17 квітня 1761
Попередник:	Феодосій (Янковський)
Наступник:	Вениамін (Пуцек-Григорович)
Єпископ Костромський і Галицький
25 листопада 1745 — 17 квітня 1750
Попередник:	Симон (Тодорський)
Наступник:	Геннадій (Андрієвський)
Народження:	1704(1704) Лубни
Смерть:	25 червня 1761(1761-06-25) Санкт-Петербург
Похоронений:	Благовіщенська церква Олександро-Невська лавра

Ректор (1740-1745 рр.) Києво-Могилянської академії. Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої). Єпископ Костромський і Галицький; архієпископ Петербурзький і Шліссельбурзький.

Біографія

Сильвестр Кулябка народився 1704 року у м. Лубни в сім'ї Петра Івановича та Ганни Данилівни. Був онуком гетьмана Данила Апостола та двоюрідним братом єпископа Йоасафа Горленка. 1726 році закінчив курс Київської Академії і вступив до Києво-Межигірського монастиря.

У березні 1727 р. в Києво-Межигірському монастирі прийняв чернечий постриг, взяв ім'я Сильвестр, висвячений в сан ієромонаха і призначений учителем Києво-Могилянської академії, а 9 серпня 1740 р. ректором тієї ж академії та архімандритом Києво-Братського монастиря.

Керуючи Києво-Могилянською академією, викладав богослов'я (1740-1745 рр.).

Згодом проповідник при дворі цариці Єлисавети (частина проповідей видана друком). У 1745—1750 роках єпископ Костромський РПЦ (б). У 1750—1761 рр. — архієпископ Петербурзький і Шліссельбурзький РПЦ, єпископ Костромський та Галицький (1745—1750 рр.)

Вважався знаменитим богословом: учні називали його, як avreus benedicendus magister; його повчання відрізняються строгою розважливістю і моралями; тринадцять з них були надруковані. За відгуком одного з дослідників його проповідей, «був живим викладачем живого слова з церковної кафедри». Він від природи відрізнявся ораторським красномовством, яке було простим і душевним.

Помер 25 червня 1761 року у м. Санкт-Петербург. Похований у Благовіщенській церкві Олександро-Невської лаври.

Джерела та література

• Хижняк З. І. Кулябка Семен Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Кулябка, Сильвестр // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Пелех П. М. Психологія в Київській академії в XVIII ст. / П. М. Пелех // Нариси з історії вітчизняної психології XVII—XVIII ст. / під ред. Г. С. Костюка. — К. : «Радянська школа», 1952. — С. 80-122.; Роменець В. А. С. Кулябка. Психологія вчинку з етичного огляду / В. А. Роменець // Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва. — К.: Либідь, 2006. — С. 861—864.