Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Симоненко Олександр Сергійович
український велогонщик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олександр Сергійович Симоненко (14 лютого 1974, Кіровоград) — український трековий велогонщик, заслужений майстер спорту України, призер Олімпійських ігор в Сіднеї, переможець та призер Чемпіонатів світу, неодноразовий переможець та призер чемпіонатів України.
| Олександр Симоненко Симоненко Олександр Сергійович | |||
|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||
| Громадянство | Україна | ||
| Народження | 14 лютого 1974 (51 рік) Кіровоград, УРСР | ||
| Зріст | 180 см | ||
| Вага | 76 кг | ||
| Alma mater | Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка | ||
| Спорт | |||
| Країна | СРСР → Україна | ||
| Вид спорту | велосипедний спорт | ||
| Дисципліна | велотрекові гонки | ||
| Спортивне звання | Заслужений майстер спорту України | ||
| Нац. збірна | України | ||
| Тренери | Сергій Іванович Симоненко, Сергій Леонідович Фісюк, Олександр Іванович Заворітній[1] | ||
Нагороди
| |||
Remove ads
Біографія
Олександр Сергійович Симоненко народився 14 лютого 1974 року в Кіровограді. Займатися велоспортом почав з 1986 року у спортивному клубі «Буревісник». З 1994 по 1998 роки навчався в Кіровоградському педагогічному університеті імені Володимира Винниченка на факультеті фізичного виховання та спорту. З 1995 року входить до складу спортивної команди Державної прикордонної служби України. У 2001 році Симоненка визнали найкращим спортсменом України та лауреатом загальнонаціональної програми «Людина року-2001»[2].
За високі спортивні результати та внесок розвиток слави українського спорту у світі Олександра Симоненка нагороджено орденом «За заслуги» другого та третього ступенів[3].
Рішенням Кіровоградської міської ради від 24 липня 2003 року Олександру Симоненку присвоєно звання «Почесний громадянин Кіровограда»[4].
Після закінчення спортивної кар'єри з 2005 по 2010 роки Симоненко працював на посаді заступника голови фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України в Кіровоградській області[5].
Remove ads
Спортивні досягнення
Узагальнити
Перспектива
Олександр Симоненко почав займатися спортом під керівництвом свого батька Симоненка Сергія Івановича. У 1988 році спортсмена запросили в Київський центр олімпійської підготовки «Титан». У 1990 році у Москві він став чемпіоном СРСР у змаганні юніорів та виконав норматив майстра спорту СРСР.
У 1992 році Симоненко у складі юніорської збірної України здобув 2 срібла на чемпіонаті світу в Афінах. Через три роки на дорослому Чемпіонаті світу в Боготі він знову завоював другу сходинку в командній гонці переслідування. У 1997 році спортсмен повторив це досягнення уже в Перті, Австралія.
В 1998 році на Чемпіонаті світу в Бордо Симоненко разом з Олександром Феденко, Сергієм Матвєєвим, Русланом Підгорним завоював перше місце в командній гонці переслідування. У 2001 році він повторив це досягнення разим із Сергієм Чернявським, Олександром Феденко та Любомиром Полатайко на Чемпіонаті світу в Антверпені. Окрім цього завоював золото і в індивідуальні гонці переслідування.
На етапах Кубка світу спортсмен неодноразово здобував перемоги та призові місця як в індивідуальних, так і в командних гонках переслідування.
Виступи на Олімпійських іграх
На перших своїх Олімпійських іграх в Атланті спортсмен в складі збірної України у командній гонці переслідування посів 7 місце. На Іграх в Сіднеї велосипедист змагався в індивідуальній гонці переслідування, де посів 6 місце. А разом з Олександром Феденко, Сергієм Матвєєвим та Сергієм Чернявським у командній гонці переслідування здобув срібні нагороди.
Remove ads
Статистика
Трекові велоперегони
- Інформація з сайту Cycling archives з доповненнями
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads