Синявський Андрій Донатович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Синявський.

Андрій Донатович Синявський (літературний псевдонім: Абрам Терц; 8 жовтня 1925, Москва, РРФСР — 25 лютого 1997, Париж, Франція) — російський літературознавець, письменник, літературний критик.

Синявський Андрій Донатович
рос. Андрей Донатович Синявский
Псевдонім	Abram Tertz[1] і Abram Terc[1]
Народився	8 жовтня 1925(1925-10-08)[2][3][…]  Москва, СРСР[4]
Помер	25 лютого 1997(1997-02-25)[2][3][…] (71 рік)  Париж, Франція
Поховання	Cemetery of Fontenay-aux-Rosesd
Країна	Росія[5]  СРСР  Франція
Діяльність	письменник, літературний критик, письменник наукової фантастики, прозаїк, есеїст, викладач університету
Сфера роботи	літературна діяльністьd[1], літературна критика[1], проза[1], есей[1], література[1] і російська література[1]
Alma mater	Філологічний факультет МДУd
Заклад	Паризький університет
Знання мов	російська[2]
Мова творів	російська
Членство	Баварська академія витончених мистецтв
У шлюбі з	Розанова Марія Василівна
Діти	Єгор Гранd
Автограф
Синявський Андрій Донатович у Вікісховищі

Початок літературної діяльності

Народився в сім'ї дворянина і лівого есера Доната Євгеновича Синявського.

З початком Радянсько-німецької війни сім'я евакуювалася в Сизрань, де в 1943 р. Андрій закінчив школу і того ж року був призваний до армії. Служив радіотехніком на аеродромі.

У 1945 р. вступив на заочне відділення філологічного факультету МГУ, після демобілізації в 1946 р. перейшов на денне. Брав участь у спецсемінарі, присвяченому творчості Маяковського. Закінчив університет в 1949 р.

Працював в російському Інституті світової літератури, викладав в МГУ на факультеті журналістики і в Школі-студії МХАТ.

Був одним з провідних літературних критиків журналу «Новий світ», головним редактором якого був Олександр Твардовський. На початку 1960-х років журнал вважався найбільш ліберальним в СРСР.

Творчість

Автор літературознавчих праць про творчість М. Горького, Б. Пастернака, І. Бабеля, А. Ахматової. З 1955 почав писати прозові твори.

У зв'язку з цензурою в СРСР, його твори не могли бути надруковані, і Синявський до своєї еміграції видавав їх на Заході під псевдонімом Абрам Терц. Були надруковані оповідання «Суд іде» і повість «Любимов», що увійшли до збірки прози «Фантастичний світ Абрама Терца»​​, а також стаття «Що таке соціалістичний реалізм?», в якій їдко висміювалась радянська література.

Арешт і еміграція

Докладніше: Процес Синявського і Даніеля

Восени 1965 був заарештований разом з Ю. Даніелем за звинуваченням в антирадянській пропаганді та агітації. У лютому 1966 засуджений Верховним Судом на сім років колонії. У суді («Процес Синявського і Даніеля») ні Синявський, ні Даніель не визнали себе винними.

8 червня 1971 був звільнений достроково. В 1973 поїхав на запрошення Сорбонни на роботу до Франції.

З 1973 року — професор російської літератури в Сорбонні.

В еміграції Андрій Синявський написав: «Опале листя В. В. Розанова», автобіографічний роман «На добраніч», «Іван-дурень».

Видавав спільно з дружиною Марією Василівною Розанової з 1978 року журнал «Синтаксис».

Похований у Фонтене-о-Роз під Парижем.