Слепньов Маврикій Трохимович

Маври́кій Трохи́мович Слепньо́в (рос. Маврикий Трофимович Слепнёв; 27 червня 1896 — 19 грудня 1965) — радянський військовий і полярний льотчик, полковник авіації (1936). Герой Радянського Союзу (20.04.1934).

Маврикій Трохимович Слепньов
рос. Маврикий Трофимович Слепнёв
Народження	15 (27) червня 1896(1896-06-27) Ямсковичі
Смерть	19 грудня 1965(1965-12-19) (69 років) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Освіта	Officer Aeronautical Schoold (1917)
Роки служби	1914—1917, 1918—1946
Партія	КПРС
Член	Центральний виконавчий комітет СРСР
Звання	Штабскапітан  Полковник авіації
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна в Росії Друга світова війна
Нагороди	Медаль «За оборону Одеси» Медаль «За оборону Севастополя» Нагороди Російської імперії: Орден Святої Анни 3 ступеня Орден Святої Анни 4 ступеня Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Життєпис

Народився у селі Ямсковичі, нині Кінгісеппського району Ленінградської області. Росіянин. Навчався у торговельній школі, працював на заводі електроапаратури.

У 1914 році призваний до Російської імператорської армії. У 1915 році закінчив школу прапорщиків. Учасник Першої світової війни. У 1917 році закінчив Гатчинську льотну школу. Був командиром авіаційного загону. Останнє військове звання — штабс-капітан.

У 1917 році пристав до більшовиків. Під час Жовтневого перевороту очолював загін Червоної гвардії Лузького району Петрограда.

У лютому 1918 року добровільно вступив до лав Червоної армії. До вересня 1918 року — заступник начальника авіагрупи Лузької стрілецької дивізії, до лютого 1919 року — командир 1-го загону, згодом — льотчик Ярославської авіагрупи. У 1919 році закінчив курси при Військово-інженерній академії РСЧА. Учасник Громадянської війни в Росії: з жовтня 1919 року — військовий інженер 25-ї стрілецької дивізії на Східному і Західному фронтах.

У липні 1923 року закінчив Московську вищу військову авіаційну школу льотчиків і був залишений при школі льотчиком-інструктором. З 1925 року — льотчик Цивільного Повітряного Флоту (ЦПФ СРСР) із залишенням у кадрах РСЧА: протягом 1925—1928 років здійснював освоєння нових повітряних трас у Середній Азії, одночасно виконуючи бойові завдання командування РСЧА у ході боротьби з басмацтвом; з 1929 року — у Східному Сибіру; з 1931 року — в Арктиці.

З 1933 року — інженер-пілот авіаційного управління Північного морського шляху в Москві. У лютому 1934 року разом з Г. Ушаковим і С. Леваневським був відряджений до США з метою закупівлі літаків для порятунку челюскінців. За один рейс евакуював з крижини п'ятьох чоловік, згодом доправив хворого О. Шмідта з Чукотки на лікування до США.

У 1934—1935 роках — командир авіаційного загону при НДІ ЦПФ. У 1936 році закінчив Військово-повітряну академію імені М. Є. Жуковського. З 1936 року — заступник начальника, з 1937 року — начальник Головної інспекції ЦПФ. Одночасно, протягом 1935—1937 років, командував підрозділом дирижаблів. У 1939—1940 роках — начальник Академії ЦПФ. У 1941 році закінчив курси удосконалення командного складу при Академії Генерального штабу РСЧА.

Учасник німецько-радянської війни: з серпня 1941 року — заступник командира 63-ї авіаційної бригади ВПС Чорноморського флоту. З січня 1942 року проходив військову службу в Головному управлінні ВПС ВМФ: командир з формувань, з вересня 1942 — начальник 5-го відділу, з січня 1943 — начальник відділу перелетів. З жовтня 1944 року — старший офіцер з повітряного права міжнародно-правового відділу Головного штабу ВМФ СРСР.

У 1946 році полковник М. Т. Слепньов вийшов у відставку. Займався літературною діяльністю. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

Постановою ЦВК СРСР від 20 квітня 1934 року за мужність і героїзм, виявлені при рятуванні челюскінців, Слепньову Маврикію Трохимовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням грамоти ЦВК СРСР. Після введення особливого знаку відзнаки — медалі «Золота Зірка» у 1939 році, отримав нагороду за № 5.

Нагороджений двома орденами Леніна (20.04.1934, 21.02.1945), орденом Червоного Прапора (03.11.1944), медалями, а також орденом Червоного Півмісяця Таджицької РСР.

Крім того, був нагороджений нагородами Російської імперії: Анненською зброєю «За хоробрість», орденами Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом, Святої Анни 3-го ступеня з мечами і бантом, медаллю «300-річчя Дому Романових».^[1]

Твори

• Слепнёв М. Т. В снегах Сибири. — М.: Осоавиахим, 1930. (рос.)
• Слепнёв М. Т. Первые Герои Советского Союза. — М.: ДОСААФ, 1955. (рос.)

Вшанування пам'яті

Ім'ям Маврикія Слепньова названо одну з московських вулиць.