Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Слобідсько-Українське ополчення (1812)

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Слобідсько-Українське ополчення 1812 року — тимчасове міліційне військове формування в Російській імперії, було частиною земського війська скликаного в 1812 році в зв’язку з тяжким становищем імперської армії під час Французько-російської війни 1812 року проти Наполеона І. В тому ж році розформовано.

Коротка інформація На службі, Країна ...
Remove ads

Історія заснування

Узагальнити
Перспектива

Після розгрому російських військ у битві під Фрідландом у червні 1807 року російський імператор Олександр І уклав з Наполеоном Бонапартом Тільзитський мир, за яким зобов'язався приєднатися до континентальної блокади Англії. За угодою з Наполеоном Бонапартом Росія в 1808 році відібрала у Швеції Фінляндію і зробила ряд інших територіальних займань; Наполеону ж розв'язала руки для підкорення всієї Європи за винятком Англії та Іспанії. Наполеонівські війська після черги анексій присунулися до кордонів Російської імперії.

24 лютого 1812 Наполеон Бонапарт уклав союзний договір з Пруссією, яка повинна була виставити проти Росії 20 тисяч солдатів, а також забезпечити матеріально-технічне постачання французької армії. Наполеон також уклав 14 березня того ж року військовий союз з Австрією, за яким австрійці зобов'язалися виставити 30 тисяч солдатів проти Росії.

У ніч на 12 (24) червня 1812 року армія Наполеона Бонапарта почала військову кампанію на західних кордонах Російської імперії. Французька імперія вважала війну справедливою і доречною, оскільки Російська імперія порушила умови Тільзитського мирного договору.

6 липня 1812 році у таборі під Полоцьком, російським імператором Олександром І було підписано маніфест про збори ополчення.

Remove ads

Формування ополчення

28 липня на надзвичайному зібранні губернського дворянства було вирішено сформувати тимчасове ополчення для внутрішньої безпеки. Було вирішено брати по одній людині з 50 осіб. З цих обранців сформувати 1350 кінних козаків, з інших утворили стрільців та піших козаків.

Начальником губернського ополчення було обрано генерал-майора, Бекарюкова Захара Івановича. Командиром кінного козацького полку стає полковник Михайло Матвійович Куликовський, а командирами піших полків стають підполковники: Донець-Захаржевський Володимир Якович, Врємєв Олександр Миронович, Двигубський Олексій Михайлович.

Remove ads

Скасування ополчення

Ополчення не встигло остаточно сформуватися, оскільки було виставлене значне ополчення Московської губернії, та суміжних губерній, а Слобідсько-Українське ополчення було наказано розформувати. Місцеве дворянство мало бажання взяти участь у бойових діях і прохало не розпускати земського війська, але імператор вирішив, що це зайве.

Нагороди

30 серпня 1814 року було видано імператорський маніфест, в пам'ять війни 1812 року. У маніфесті говорилося

Благородне Дворянство Наше, вірна і міцна ограда Престолу, розум і душа народу, здавна благочестиве, здавна хоробре, яке здавна багатократним досвідом довело нічим непорушну відданість і любов до Царя і вітчизни, і найпаче яке нині виявило безприкладну ревність щедрим пожертвуванням не токмо маєтністю, але і самої крові і життя свого, хай окраситься бронзовою на Володимирській стрічці медаллю...
Оригінальний текст (рос.)
Благородное Дворянство Наше, вѣрная и крѣпкая ограда Престола, умъ и душа народа, издревле благочестивое, издревле храброе, издревле многократными опытами доказавшее ничѣмъ не нарушимую преданность и любовь къ Царю и отечеству, найпаче же нынѣ изъявившее безпримѣрную ревность щедрымъ пожертвованіемъ не токмо имуществъ, но и самой крови и жизни своей, да украсится бронзовою на Владимірской лентѣ медалью…
Remove ads

Див. також

Джерела

  • Ілляшевич Л.В. Короткий нарис історії харківської шляхти — Харків. тип. М. Зільберберга, Рибна № 25. 1885. — 166 с., 32 с. прикладок (До друку дозволено. Київ. 28 березня 1885 року)
  • Петерс Д. І. Наградні медалі Російської імперії XIX–XX століття. Каталог — М.:Археографічний центр, 1996. — 291 с. — ISBN 5-86169-043-Х., № 27
  • Сингаевський В. Н. Військово-державні символи Росії. — СПб.:ТОВ "Видавництво «Полігон», 2008. — 256 с. ISBN 978-5-17-046520-0 (ТОВ"Видавництво «АСТ») —ISBN 978-5-89173-357-2 (ТОВ"Видавництво «Полігон»)
  • Потрашков С.В. "Харківські полки: три сторіччя історії". "Міліція 1806 року".
Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads