Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Содоль Юрій Іванович
український військовослужбовець З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ю́рій Іва́нович Со́доль (26 грудня 1970, м. Чугуїв, Харківська область, Українська РСР, СРСР) — український військовий, генерал-лейтенант.
Командувач об'єднаних сил ЗСУ (лютий — червень 2024), командувач Морської піхоти України (2018—2024). Герой України (2022).
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Народився у родині військових.
У 1988 році закінчив середню школу в Маріуполі, у 1988-1992 роках навчався в Сумському вищому артилерійському командному училищі. В 1990-ті роки на різних посадах служив в артилерійському полку на Дніпропетровщині.
У 2002 році закінчив Національну академію оборони України за спеціальністю «бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ», де здобув кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня. Служив у десантних військах з 2003 року. За цей час здійснив 96 стрибків з парашутом.
У 2007 був призначений командиром 25-ї повітрянодесантної бригади.
З 2014 року — учасник АТО, 25-та окрема повітрянодесантна бригада, командиром якої був Юрій Содоль, п'ять місяців провела в активних боях[1].
У 2015 році отримав кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-стратегічного рівня в Національному університеті оборони України. Того ж року став першим заступником командувача ДШВ ЗС України[2].
6 березня 2018 року був призначений на посаду командувача Морської піхоти[3][4]. 5 грудня — присвоєно військове звання генерал-лейтенанта[5].
На початку повномасштабного вторгнення генерал відповідав за оборону на Маріупольському напрямку. Але тоді його підлеглі не змогли завадити стрімкому російському наступу біля Волновахи, а під час облоги Маріуполя значна частина і командир 36-ї бригади морпіхів, Герой України Володимир Баранюк потрапили в полон [6].
На 2023 рік був командиром оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» (Вугледарський напрямок)[7].
11 лютого 2024 у ході кадрових змін у вищому командуванні ЗСУ отримав посаду Командувача об'єднаних сил ЗСУ[8][9]. У квітні 2024 став керівником ОСУВ «Хортиця»[10][11]. Згідно з Юрієм Бутусовим Содоль прийняв командування одразу після підвищення Олександра Сирського в лютому.
24 червня президент України Володимир Зеленський звільнив Содоля з посади командувача Об'єднаних сил[12][13][14].
Звинувачення
Відомо про військовослужбовців 211-ї понтонно-мостової бригади які у 2023 році були відправлені у відрядження в угруповання морської піхоти «Катран», командувачем якого тоді був генерал-лейтенант Юрій Содоль, однак самі займалися будівництвом будинку на Хмельниччині[15].
23 червня 2024 керівник штабу бригади «Азов» НГУ Богдан Кротевич подав до ДБР заяву із закликом провести розслідування щодо Содоля. Кротевич звинувачував генерала в перевищенні службових повноважень та некомпетентному командуванні військами, що призвело до втрат великої частини території України і просить перевірити командувача на факт співпраці з ворогом[16][17].
22 липня стало відомо, що ДБР не внесло відомості в ЄРДР, надавши відповідь, що бюро «перевірить дії генерала Содоля», та зазначила абсолютно необгрунтовану позицію про приєднання відомостей до матеріалів справи про розпочате кримінальне провадження щодо прориву оборони в Харківській області. Відомості в ЄРДР не внесені, розслідування по відповідній заяві не початі, але й проявляються інші цікаві факти вже в сфері судочинства, де судді раптово йдуть у відпустки у процесі призначення засідання по справі щодо внесення відомостей в ЄРДР, нова дата засідання призначена на 19 серпня[18][19][20].
30 вересня 2024 року апеляційний суд України зобов’язав ДБР відкрити справу щодо Содоля[21]. 1 листопада стало відомо, що генерал-лейтенанта Юрія Содоля звільнили з військової служби на підставі висновку ВЛК[22].
Операція на лівому березі Херсонщини
Содоля звинувачували у прорахунках на посаді очільника Морської піхоти, неналежну організацію логістичного забезпечення українського плацдарму в Кринках на Херсонщині. На той момент клаптик території на лівому березі Дніпра українські армійці утримують вже понад 9 місяців в надзвичайно складних умовах і мають значні втрати серед особового складу. Доцільність утримання плацдарму в таких умовах викликала питання у військових аналітиків[23][24]. Содоля критикували за те, що він не цінував особовий склад[25].
У липні стало відомо, що згідно інформації від Національної поліції України, в період із жовтня 2023-го до кінця червня 2024-го на лівому березі Херсонщини у селі Кринки зникли безвісти 788 українських військових, ще 262 загиблі[26][27].
Втрата с. Очеретине
Очеретине знаходилось на узвишші та являлось надзвичайно вигідним рубежем для оборони рокадної дороги оперативного значення Покровськ-Костянтинівка та для стримування сил ворога після захоплення ним м. Авдіївка. У результаті невдалих ротацій підрозділів у квітні 2024 року на лінії Очеретине-Новокалинове, відсутності плану оборони та адекватної оцінки загрози у період з 12 по 24 квітня під час стрімкого наступу переважаючих сил населений пункт був втрачений. Це мало дуже негативні наслідки для подальшої оборони підступів до Покровсько-Мирноградської агломерації у 2024 році[28].
Бої за м. Торецьк
У кінці травня - на початку червня 2024 року проведено чергову «суперечливу» ротацію підрозділів з укріплених рубежів на цей раз вже довкола Торецька. Ослабленням цієї ділянки стрімко скористався ворог та розпочав активний наступ у наслідок якого до середини серпня було втрачено позиції далеко за межею першої лінії оборони (с. Північне, с. Залізне, с. Нью-Йорк). До кінця 2024 року ситуація ще більше погіршилась[29][30][31].
Remove ads
Сім'я
Одружений, має двох синів.
Нагороди
- Герой України (28 лютого 2022)[32];
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2015) — За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі[33].
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2014) — За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[34].
- Медаль «За військову службу Україні» (2010) — За вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 19-ї річниці Збройних Сил України[35].
- медаль «За сумлінну службу» ІІ ступеня;
- медаль «15 років Збройним Силам України»;
- медаль «Ветеран служби»;
- відзнака Міністра оборони України «Доблесть і честь»;
- нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» ІІ і І ступенів;
- нагрудний знак «За військову доблесть»;
Інше
Життєве кредо: «Ніхто, крім нас» (девіз десантників).
Улюблені фільми: «Офіцери», «В зоні особливої уваги».
Улюблений письменник: Джек Лондон[36].
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads