Очеретине

Очере́тине — селище в Україні, адміністративний центр Очеретинської селищної громади Покровського районі Донецької області, на північний захід від обласного центру.

селище Очеретине
Вокзал станції Очеретине Вокзал станції Очеретине
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Покровський район
Тер. громада	Очеретинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA14160190010012632
Основні дані
Засновано	1880 (145 років)
Статус	із 2024 року
Площа	3.23 км²
Населення	▼ 198 (01.05.2024)[1]
Густота	1106.2 осіб/км²;
Поштовий індекс	86020—86021
Телефонний код	+380 6236
Географічні координати	48°14′34″ пн. ш. 37°36′38″ сх. д.
Висота над рівнем моря	233 м
Водойма	балка Калинова
Відстань
Найближча залізнична станція:	Очеретине
До райцентру:
- фізична:	21 км
- залізницею:	26 км
- автошляхами:	29,7 км
До обл. центру:
- фізична:	23 км
- залізницею:	28 км
- автошляхами:	34,4 км
Селищна влада
Адреса	86020, Донецька обл., Покровський р-н, с-ще Очеретине, вул. Первомайська
Голова селищної ради	Коваленко Микола Миколайович
Карта
Очеретине
Очеретине
Очеретине у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Очеретине.

Загальні відомості

Відстань до колишнього районного центру Ясинувата становить близько 29 км і проходить переважно автошляхом національного значення Н20.

В селищі знаходиться вузлова залізнична станція Очеретине на лінії Донецьк —Покровськ та Покровськ — Горлівка.

Селище межує із територією села Калинове Краматорського району Донецької області.

Історичні відомості

Очеретине засноване 1880 року, під час будівництва залізниці.

До Жовтневого перевороту 1917 року в селі працював цегельний завод, власником якого був Василь Семенович Малашко (1858—?) — батько відомого отамана часів Визвольних змагань Михайла Малашка (1875—1920)^[2].

Під час Другої світової війни на фронтах брали участь у боротьбі з німецько-фашистськими окупантами 169 мешканців селища, з них 78 осіб загинули під час бойових дій, 121 мешканець нагороджений орденами та медалями.

На могилах воїнів, полеглих під час звільнення селища від німецько-фашистських окупантів, споруджено два пам'ятники. На честь воїнів-односельчан, які віддали життя за визволення України від гітлерівців, встановлена меморіальна дошка^[3].

Очеретинській селищній раді підпорядковані населені пункти Очеретине і Керамік. З 2015 року смт Очеретине було частково районним центром ліквідованого Ясинуватського району через бойові дії на сході України.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ясинуватського району, селище увійшло до складу Покровського району^[4].

Російське вторгнення

Селище не одноразово було обстріляно, в результаті перемоги росіян в бою за Авдіївку селище стало прифронтовим.

10 жовтня 2023 року був нанесений удар з РСЗО «Ураган» по залізничному вокзалу «Очеретине».

24 квітня 2024 року після ударів із різних видів зброї у селищі не залишилося жодної цілої будівлі.

5 травня внаслідок прориву в Очеретине селище було повністю окуповано російськими військами.

Усі жителі, які залишилися в селищі були переселені в Ясинувату та в інші населені пункти так званої ДНР.

Загинули внаслідок російського вторгнення в Україну

Бойко Олексій (?-2023) — загинув 5 березня^[5].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	2218	54.52%
українська	1817	44.67%
вірменська	10	0.25%
циганська	9	0.22%
німецька	3	0.07%
білоруська	2	0.05%
польська	1	0.02%
румунська	1	0.02%
інші/не вказали	7	0.18%
Усього	4068	100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 4068 осіб, із них 44,67 % зазначили рідною мову українську, 54,52 % — російську, 0,25 % — вірменську, 0,22 % — циганську, 0,07 % — німецьку, 0,05 % — білоруську, 0,02 % — польську та румунську мови^[7].

Економіка

На околиці височіють залізобетонні будівлі колись потужного тресту «Дніпроканалбуд» виробничого об'єднання «Укрпромводчормет», що будували канал Дніпро — Донбас (нині ці будівлі реконструйовані під бокси для сільгосптехніки «Бета-Агро-Інвест»), поруч — руїни пожежної частини, та деяких інших об'єктів які належали до тресту. З промислових підприємств функціонує лише підприємство «Евромінерали». Цегельний завод «Альтком» через проблеми з природним газом законсервований. На території селища знаходиться зерносховище «Бета-Агро-Інвест».

Раніше діяв Експериментальний завод промислових будівельних матеріалів, який припинив існування.

Транспорт

Через Очеретине проходить залізнична лінія, на якій розташована однойменна залізнична станція. До 2014 року щоденно до 700 мешканців селища користувалися приміськими електропоїздами, які працювали на підприємствах Ясинуватої, Авдіївки, Донецька.

У зв'язку з бойовими діями на Донбасі 2014 року залізничне сполучення з Донецьком, Ясинуватою та Горлівкою припинене. Наприкінці вересня 2015 року, у зв'язку із поліпшенням ситуації у прифронтових районах, відновлено рух приміських поїздів до станції Авдіївка.

Соціальна сфера

У селищі є лікарня, школа, дитячий сад, палац культури, газова служба.

Релігія

У Очеретиному знаходиться Свято-Іллінський храм Авдіївського благочиння Донецької єпархії української православної церкви МП

Особистості

Уродженці селища:

• Кириченко Іван Васильович (1916—2000) — український живописець.
• Подушко Зиновій Григорович (1887—1963) — художник, офіцер Армії УНР.

Померли:

• Воронін Григорій Володимирович (1990—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Гомза Ярослав Юрійович (1927—2011) — український освітянин, шістдесятник, правозахисник, один з фундаторів УГС на Донеччині, активний член Народного руху України, Донецького обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.