Соколов Михайло Володимирович

Миха́йло Володи́мирович Соколо́в (нар. 27 листопада 1967, місто Дніпро) — український підприємець політик. Народний депутат України VI та IX скликань. Як президент Асоціації сприяння розвитку кінематографу в Україні, від імені членів асоціації через суд намагався скасувати обов'яковий український дубляж у кінотеатрах України у 2006 році^[2][3][4][5].

Михайло Володимирович Соколов
Народився	27 листопада 1967(1967-11-27) (57 років) місто Дніпро
Громадянство	Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Членство	Верховна Рада України VI скликання
Посада	народний депутат України[1]
Партія	Безпартійний
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012
9-го скликання
ВО «Батьківщина»	20 грудня 2023	—

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Соколов.

Голосував за закон України 12414, який був ухвалений з порушенням Регламенту Верховної Ради України та підпорядкував НАБУ та САП Генеральному прокурору^[6].

Біографія

Освіта

1985 рік — закінчив середню школу 367 (з математичним профілем).

У 1991 році закінчив Дніпропетровський державний університет за фахом «інженер-механік літальних апаратів».

Кар'єра

1991–1997 — працював на ВО «Південний машинобудівний завод» майстром, інженером-конструктором.

1997–1999 — заступник директора ТОВ «Укр-фарма».

1999–2000 — заступник директора ТОВ «Оптімафарм».

2000–2005 — заступник директора із загальних питань, менеджер проекту КУПП «Евіст» УТОС.

У 2001 році запровадив програму забезпечення міста Дніпра питною водою. По завершенню проекту отримав диплом «Міжнародний академічний рейтинг популярності та якості «Золота фортуна» та премію «Кращий проект року».

З 2005 року — виконувач обов'язків директора ТОВ «Технофарма».

З 21 грудня 2016 року – член Торгово-промислової палати України.

Станом на 2022 рік є засновником низки приватних підприємств в різних галузях економіки. ^[7]

Політична діяльність

З 2002 до 2007 року — депутат Дніпропетровської міської ради.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012. Член Комітету з питань правосуддя, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (з грудня 2007).

Як Народний депутат України, активно сприяв скасуванню візового режиму між Україною і Державою Ізраїль, що значно полегшило життя українським туристам.

У лютому 2013 року разом з Народними депутатами України від Об'єднаної опозиції створив правозахисну громадську організацію «Всеукраїнська комісія справедливості». Обраний головою цієї комісії.^[8]. Комісія активно веде правозахисну діяльність. За час роботи до комісії звернулося по допомогу понад 15 000 людей по всій Україні. Комісія зібрала і передала Президенту України понад 5 тисяч підписів за звільнення Юлії Тимошенко, Юрія Луценко та інших українських політв'язнів.^[8]

У грудні 2014 року організував візит до Києва Президента Асоціації Конгресменів США Джима Слеттері в рамках кампанії на захист родинної садиби видатного авіаконструктора Ігоря Сікорського та створення музею у ній.^[9] Президент міжнародного фонду "Trident foundation".

У квітні 2015 року виступив одним з ініціаторів і організаторів Соціальної платформи «Важливий кожен», презентував програму соціально-орієнтованих реформ^[10][11].

З 2015 року — депутат Миколаївської обласної ради від ВО «Батьківщина». Перший заступник голови Миколаївської облради.

Кандидат у народні депутати від «Батьківщини» на парламентських виборах 2019 року, № 26 у списку. Заступник директора ТОВ «Укртранзит». Проживає в місті Миколаєві^[12].

У 2019 році припинив політичну діяльність зосередивши увагу на підприємницькій діяльності^[13].

20 грудня 2023 року Михайло Соколов склав присягу депутата в Верховну раду замість Віталія Данилова, який достроково склав мандат^[14][15].

Родина

Батько — Володимир Соколов, Герой Соціалістичної праці, головний інженер Південного машинобудівного заводу (ВО Південмаш) у 1982—1987 роках.

Одружений, виховує п'ятьох дітей.

Скандали

У 2006 році саме Михайло Соколов, як президент Асоціації сприяння розвитку кінематографу в Україні (АСРКвУ) звернувся із позовом до суду, аби домогтися скасування урядової постанови, яка зобов'язувала кінопрокатників дублювати фільму українською мовою.^[2][3][4][5] Згодом, Соколов був підписантом відкритого листа до віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка, де пояснювалися причини необхідності скасування урядової постанови № 20 від 16 січня 2006 року, яка зобов'язувала кінопрокатників дублювати фільму українською мовою.^[2][16][3]