Соколов Олександр Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соколов.

Олександр Дмитрович Соколов (рос. Александр Дмитриевич Соколов; 13 серпня 1898(18980813) — 17 серпня 1941) — радянський військовий діяч початкового періоду Другої світової війни, комдив (1937).

Олександр Дмитрович Соколов
рос. Александр Дмитриевич Соколов
Народження	13 серпня 1898(1898-08-13) Санкт-Петербург
Смерть	17 серпня 1941(1941-08-17) (43 роки) Новоукраїнка
Країна	Російська імперія  СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	механізовані війська
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1918—1941
Звання	Комдив
Командування	16-й механізований корпус
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна в Росії Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна Битва під Уманню
Нагороди

Біографія

Народився 13 серпня 1898 року в Санкт-Петербурзі в родині священика.

1917 року закінчив Павловське військове учидище, брав участь у Першій світовій війні, підпоручик.

До лав РСЧА вступив у березні 1918 року. Учасник громадянської війни в Росії, був командиром Сестрорецького червоногвардійського загону, начальником кулеметної команди 6-ї стрілецької дивізії, командиром 5-го стрілецького полку 1-ї стрілецької дивізії Північного фронту. З березня 1921 року — командир 127-го стрілецького полку, згодом — стрілецької бригади в складі 15-ї Сиваської стрілецької дивізії. З жовтня 1921 по серпень 1922 року навчався військово-академічних курсах удосконалення командного складу РСЧА, по закінченні яких призначений командиром 7-го стрілецького полку 3-ї стрілецької дивізії Уральського ВО.

У вересні 1923 року О. Д. Соколов був призначений командиром 40-го стрілецького полку 14-ї стрілецької дивізії Московського ВО, а в березні 1924 року він став помічником командира цієї дивізії. З листопада 1924 року перебував на посаді інспектора піхоти Інспекції піхоти РСЧА. У 1926—1929 роках навчався у Військовій академії імені М. В. Фрунзе. З червня 1929 року — начальник штабу 81-ї стрілецької дивізії Московського ВО, з вересня 1930 року — помічник начальника, а згодом — начальник штабу 3-го стрілецького корпусу. У червні 1937 року О. Д. Соколов став командиром цього корпусу. У вересні 1938 року він був відряджений у розпорядження Управління з начальницького складу Народного комісаріату оборони СРСР. З лютого 1939 року обіймав посаду старшого викладача кафедри тактики Військової академії імені М. В. Фрунзе.

Учасник радянсько-фінської війни. У листопаді 1939 року призначений начальником штабу 9-ї армії, проте вже у грудні того ж року за невдале керівництво військами разом з командуючим армією комкором М. П. Духановим був знятий з посади й понижений у званні до полковника. 1 лютого 1940 року призначений командиром 615-го запасного армійського полку 13-ї армії.

У травні 1940 року О. Д. Соколов повернувся на викладацьку роботу до Військової академії імені Фрунзе. 8 серпня того ж року був призначений начальником штабу 5-ї армії, йому було повернуте військове звання комдива. 11 березня 1941 року став командиром 16-го механізованого корпусу.

Початок німецько-радянської війни зустрів на посаді командира механізованого корпусу. Воював на Південному і Південно-Західному фронтах, брав участь у оборонних боях в Україні. З 6 по 17 липня 1941 року очолював Бердичівську групу радянських військ, а після її розформування знову командував 16-м мехкорпусом. Наприкінці липня корпус разом з іншими військами 6-ї та 12-ї армій потрапив у вороже оточення південніше Умані.

У серпні 1941 року потрапив у німецький полон. Знаходився у місті Новоукраїнка Кіровоградської області, де й помер від ран 17 серпня 1941 року^[1].

Нагороди

Був нагороджений орденом Червоного Прапора і медаллю.

Література

• Ковальчук М. С. Оточення вогневе. Подвиг і трагедія героїв Зеленої Брами. — Тернопіль: Астон, 2006, стор. 73-76.