Солоневський Ростислав Тимофійович

Солоне́вський Ростисла́в Тимофі́йович (25 квітня 1930, с. Вовковиї Теслугівської гміни Дубнівського повіту Волинського воєводства, нині - Дубенський район Рівненської області — † 5 вересня 2016, смт Клевань Рівненської області) — український письменник^[1].

Солоневський Ростислав Тимофійович
Обкладинка книги
Народився	25 квітня 1930(1930-04-25) с. Вовковиї на Рівненщині
Помер	5 вересня 2016(2016-09-05) (86 років) Клевань, Рівненський район, Рівненська область, Україна
Громадянство	Польща →  СРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, поет-сатирик
Alma mater	Рівненський державний гуманітарний університет
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Напрямок	твори для дітей і дорослих, краєзнавчі пошуки
Жанр	вірші, гуморески, усмішки
Членство	Національна спілка письменників України
Премії	імені В.Поліщука, Г.Чубая, Лауреат Нобельської премії (двічі)

Біографія

Із сім'ї хліборобів. Його навчання в школі було перерване війною, і він став учнем стельмаха. Після закінчення семирічки в 1947 р. вступив у Дубенське педучилище, з якого в 1950 р. за відмову поступити в комсомол був виключений. Достроково став учителем Хотинської школи Радивилівського району, звідки весною 1951 р. був призваний в армію. У 1954 р. був поновлений учнем Дубенського педучилища, яке закінчив з відзнакою.

З 1957 р. працював директором Клеванського районного будинку школярів та юнацтва, вчителем СШ № 2 селища, одночасно навчався в Рівненському педінституті.

За фахом — вчитель математики і креслення. Педагогічній роботі віддав сорок років. Відмінник народної освіти України. Проживав у селищі Клевань Рівненського району. Опублікував чимало статей в ім'я відновлення історичної правди про діяльність УПА, заради збереження доброї пам'яті про її полеглих героїв.

Член Національної спілки письменників України.

Лауреат літературних премій ім. Валер'яна Поліщука (1991) і Г.Чубая^[2], Л. Куліша-Зіньківа^[3].

Наприкінці серпня 2016 року пережив мікроінсульт. Помер 5 вересня 2016 року вдома, так і не прийшовши до тями.^[4]

Похований в смт Клевань

Творчість

Автор 27 поетичних збірок гумору та сатири^[5], серед них:

• «Хто є хто» (1991),
• «Мусить кричати» (1991),
• «Весела всячина» (1992),
• «Бувальщина навиворіт» (1992),
• «Зуб на зуб» (1994);
• «Відгадаєш ти чи ні?» (1991),
• «Я за голкою біжу» (1993),
• «Експонати» (1995),
• «Шаради» (1997),
• «Кажуть люди, кажуть» (1998),
• «Всяк по-своєму міркує» (2000),
• «Солоненькі витребеньки» (2002),
• «Хитрий внук» (2003),
• «Бійтесь Бога, приймаки!» (2003),
• «Вибрані твори» (2004),
• «Бійку горобці вчинили» (2004),
• «Ой, хто п'є..» (2004),
• «Жартома всерйоз» (2005),
• «Оженили журавля» (2006),
• «Сміховінегрет» (2006),
• «Ну й ну» (2007),
• «Рядочки-заморочки» (2007),
• «Фарбували гномики гриба» (2007),
• «Знай наших» (2007),
• «Твори» (2008),
• «Зметикуй і розкумекай» (2010),
• «Лицедії і події» (2013).

Література

• Ростислав Солоневський // Літератори Рівненщини : довідник / упоряд. і ред Є. Шморгун. — Рівне, 1995. — С. 49.
• Цимбалюк Є. Ростислав Солоневський: літературний портрет / Є. Цимбалюк. — Рівне : Азалія, 2000. - 28 c.
• Ростислав Солоневський // Літературна Рівненщина : довідник / упоряд.і ред. Є. Шморгун. — Рівне, 2003. — С. 93.
• Володимир Ящук. Талановитий поет-сатирик, педагог. Пам'яті Ростислава Солоневського. В альманасі "Погорина" (Рівне), №33 за 2021.