Сорочук Микола Васильович

Мико́ла Васи́льович Сорочу́к, псевдо — «Червоний» (23 травня 1997(19970523), с. Чорниж, Волинська область  — 22 січня 2020, смт Талаківка, Донецька область) — старший солдат, командир мінометного відділення 8-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Сорочук Микола Васильович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	1997  Чорниж, Маневицький район, Волинська область, Україна
Смерть	22 січня 2020(2020-01-22)  Талаківка, Маріупольська міська рада, Донецька область, Україна  (загинув у бою)
Поховання	Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Alma Mater	Академія рекреаційних технологій і права
Псевдо	Червоний
Військова служба
Роки служби	2015—2020
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Формування	8 ОГШБ
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився в селі Чорниж Маневицького району Волинської області. В березні 2000 року родина Сорочуків переселилась до с. Лище Луцького району, де Микола в 2003—2014 роках навчався в місцевій школі. В 2015 році закінчив Луцьке ВПУ будівництва та архітектури за фахом «електрозварник»^[1].

22 грудня 2015 року підписав перший контракт із ЗСУ, на три роки. Служив снайпером у 8 ОГБШ, згодом перевівся до взводу вогневої підтримки, працював з АГС. Учасник боїв біля Попасної, Новозванівки, Красногорівки, Мар'їнки, Новотроїцького.

Після повернення з фронту, в січні 2019 року, влаштувався зварником на «Модерн-Експо» та вступив на заочну форму навчання в Академію рекреаційних технологій і права, на факультет правознавства.

16 грудня 2019 року уклав новий контракт із ЗСУ, на пів року.

Загинув вдень, 22 січня 2020 року, від кулі снайпера. Прощання з героєм відбулись в Маріуполі, Лищі та Луцьку^[2].

Похований 25 січня 2020 року на Алеї Слави Луцького міського цвинтаря в Гаразджі^[3]. Дні 24 та 25 січня на Волині оголошені днями жалоби^[4].

У загиблого залишились мати, сестра та кохана дівчина Ярина Чорногуз, медик Госпітальєрів^[5][6].

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 290/2020 від 24 липня 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[7].
• Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі».
• Рішенням Волинської обласної ради від 10 грудня 2020 року № 2/21 присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)^[8].
• 22 січня 2021 року у школі села Лище відкрили меморіальну дошку Миколі Сорочуку^[9].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 22 січня^[10][11].