Чорногуз Ярина Ярославівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чорногуз.

Яри́на Яросла́вівна Чорногу́з (нар. 18 травня 1995, Київ, Україна) — українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, морський піхотинець, бойовий медик, розвідниця Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. Лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024).

Ярина Чорногуз Ярина Ярославівна Чорногуз
Старший матрос
Ярина Чорногуз у 2024
Загальна інформація
Народження	18 травня 1995(1995-05-18) (30 років) м. Київ, Україна
Національність	українка
Військова служба
Роки служби	2020—дотепер
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні» Медаль «За врятоване життя»

Життєпис

Ярина Чорногуз народилася 18 травня 1995 року в місті Києві. Батько — митець і громадський діяч Ярослав Чорногуз; дід — письменник Олег Чорногуз^[1].

Закінчила факультет гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2019, магістр).

У 2010-х роках була активісткою Громадянського руху «Відсіч»^[2][3]. Учасниця Революції гідності. Координаторка ініціативи «Переходь на українську», співорганізаторка проєкту «Мовомарафон-25»^[4][5], організаторка акції «Весна на граніті»^[6]. Була парамедиком-волонтером на ротаціях у медичному добровольчому батальйоні «Госпітальєри».

У 2020 році була бойовим медиком за контрактом, від 2021 — на передовій, як бойовий медик і розвідниця в 140-му окремому розвідувальному батальйоні Морської піхоти України.^[7]

Особисте життя

Виховує дочку Орисю^[8]. У 2020 році повідомила про свою бісексуальну орієнтацію.^[9]

Творчість

Авторка збірки віршів «Як вигинається воєнне коло» (2020; коханому Миколі Сорочуку («Красний»), який загинув 22 січня 2020 року на передовій від кулі снайпера)^[10][11][12], «[dasein: оборона присутності]» (2023)^[13].

Нагороди та відзнаки

• Національна премія України імені Тараса Шевченка (5 березня 2024) — за книгу поезій «[dasein: оборона присутності]»^[14];
• Премія Women in Arts у категорії «Жінки в літературі» (2024)^[15];
• медаль «За військову службу Україні» (2 березня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[16];
• медаль «За врятоване життя» (19 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[17];
• лауреатка IV премії літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2020) — за збірку «Як вигинається воєнне коло»^[18];
• у 2021 році увійшла до списку 100 найвпливовіших жінок України від журналу «Фокус»^[19].