Спадкова непереносимість фруктози

Спадкова непереносимість фруктози (СНФ) — це вроджене порушення метаболізму фруктози, спричинене дефіцитом ферменту альдолази B.^[1] Особи, які страждають на СНФ, не мають симптомів, доки не вживають фруктозу, сахарозу або сорбітол. Якщо хворий поглинає фруктозу, ферментативне блокування альдолази B викликає накопичення фруктозо-1-фосфату, що з часом призводить до загибелі клітин печінки.^[1] Це накопичення має подальший вплив на глюконеогенез та регенерацію аденозинтрифосфату (АТФ).^[1] Симптоми СНФ включають блювання, судоми, дратівливість, погане харчування у немовлят, гіпоглікемію, жовтяницю, крововилив, гепатомегалію, гіперурикемію та потенційно ниркову недостатність.^[1] Повідомляється про випадки смерті немовлят та дітей в результаті метаболічних наслідків СНФ. Смерть при СНФ завжди пов'язана з проблемами діагностики.^[2]

СНФ — це аутосомно-рецесивне захворювання, спричинене мутаціями в гені ALDOB, розташованому в 9q31.1.^[3] СНФ зазвичай підозрюють на основі харчового анамнезу, особливо у немовлят, у яких симптоми з'являються після годування груддю.^[4] Ця підозра зазвичай підтверджується молекулярним аналізом^[1] Лікування СНФ передбачає суворе уникнення фруктози в раціоні.^[1] Пацієнти старшого віку з СНФ зазвичай самостійно обирають дієту з низьким вмістом фруктози ще до встановлення діагнозу.^[4]

Прояви

Ключовою ідентифікаційною ознакою СНФ є поява симптомів із введенням фруктози в раціон.^[5][6] Уражені особи є безсимптомними та здоровими за умови, що вони не вживають продукти, що містять фруктозу або будь-які її попередники, сахарозу та сорбіт. У минулому у немовлят часто з'являлися симптоми, коли їх переводили на суміші, підсолоджені фруктозою або сахарозою. Зараз вони не використовуються.^[5] Такі симптоми, як блювання, нудота, неспокій, блідість, пітливість, тремтіння та млявість, також можуть вперше з'явитися у немовлят, коли їм дають фрукти та овочі. Вони можуть прогресувати до апатії, коми та судом, якщо джерело проблем не розпізнати вчасно.^[5]

Коли пацієнтам ставлять діагноз СНФ, харчовий анамнез часто виявляє відразу до фруктів та інших продуктів, що містять велику кількість фруктози. У більшості дорослих пацієнтів немає карієсу зубів.^[5][6]

Метаболізм фруктози

Після вживання фруктоза перетворюється на фруктозо-1-фосфат у печінці під дією фруктокінази. Дефіцит фруктокінази викликає есенціальну фруктозурію, клінічно доброякісний стан, що характеризується виділенням незміненої фруктози з сечею. Фруктозо-1-фосфат метаболізується альдолазою B на дигідроксиацетонфосфат та гліцеральдегід. СНФ викликається дефіцитом альдолази B.^[5]

Дефіцит альдолази B призводить до накопичення фруктозо-1-фосфату та захоплення фосфату (фруктокіназа потребує АТФ). Наступними ефектами блокування цього ферменту є пригнічення виробництва глюкози та зниження регенерації АТФ.^[5]

Діагностика

Завдяки простоті лікування (виключення фруктози з дієти), СНФ може бути ефективно контролювана за умови правильної діагностики. При СНФ діагностика гомозигот є складною, що вимагає скринінгу геномної ДНК за допомогою алель-специфічних зондів або ферментного аналізу з біопсії печінки. Після ідентифікації батьків, які є носіями мутантних алелів альдолази B, що призводять до СНФ, або осіб старшого віку, які мають клінічний анамнез, сумісний з СНФ, їх можна проконсультувати щодо профілактичної терапії: виключення з дієти продуктів, що містять фруктозу, сахарозу або сорбіт. Якщо можливо, особам, які підозрюють, що у них може бути СНФ, слід уникати тестування за допомогою фруктозної провокації, оскільки його результати не є остаточними для осіб з СНФ, і навіть якщо діагностичне введення фруктози належним чином контролюється, глибока гіпоглікемія та її наслідки можуть загрожувати благополуччю пацієнта.^[2]

Лікування

Лікування СНФ залежить від стадії захворювання та тяжкості симптомів. Стабільних пацієнтів без гострої інтоксикації лікують за допомогою ретельного планування дієти, що уникає фруктози та її метаболічних попередників. Фруктозу в раціоні замінюють глюкозою, мальтозою або іншими цукрами. Ведення пацієнтів з СНФ часто проводиться дієтологами, які добре знають, які продукти є прийнятними.^[5]

Скіфська мутація

Генетичний аналіз давніх донських скіфів виявив патогенний варіант гена ALDOB під назвою p.Ala150Pro або rs1800546. Раціон цих людей складався переважно з м'яса, молочних продуктів та рослин C4 без плодів. Їхні скелети не мали жодних ознак карієсу. Цей варіант поширився по Європі та став основною причиною спадкової непереносимості фруктози.^[7]

Див. також

• Порушення всмоктування фруктози