Спаська (станція метро)

Спаська (рос. Спасская) — станція Лахтинсько-Правобережної лінії Петербурзького метрополітену між станціями «Достоєвська» та «Горний інститут». Відкрита 7 березня 2009 року. Частина єдиного в місті тристанційного пересадкового вузла «Спаська» — «Садова» — «Сінна площа».

Спаська
Петербурзький метрополітен Лахтинсько-Правобережна лінія
Загальні дані
Тип	пілонна
Глибина закладення	60 м
Проєктна назва	«Площа Миру-2»
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Будівництво
Дата відкриття	7 березня 2009
Архітектор(и)	Е. М. Рапопорт(рос.), В. Н. Морозова(рос.), В. Г. Хозацкий(рос.)
Транспорт
Пересадка на	«Садова», «Сінна площа»
Виходи до	Єфімова, Сінна площа
Час відкриття	05:36
Час закриття	00:20
Код станції	СК
Географічні координати	59°55′36.28″ пн. ш. 30°19′10.37″ сх. д.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спаська.

п о р 4 Лахтинсько-Правобережна лінія
Легенда Оборотний тупик Горний інститут Театральна Оборотний тупик та ПТО Спаська Фонтанка СЗГ до ФПЛ Достоєвська Ліговський проспект СЗГ до НВЛ Оборотний тупик та ПТО Площа Олександра Невського-2 Монастирка Нева Новочеркаська Оккервиль Ладозька Оккервиль Проспект Більшовиків розібраний з'їзд Вулиця Дибенка Оборотний тупик Кудрово

Назва

Біля станції є місце, де до 1961 року стояв Успенський собор, відомий також як «Спас на Сінній». Проєктна назва станції — «Площа Миру-2».

Опис

Конструкція станції — пілонна (глибина закладення — 61 м).

На станції застосована збірна залізобетонна тюбінгова оправа діаметром 8,5 м і прорізи з чавунних рамах. Бічні і центральний зали з'єднують 7 прорізів для проходу, довжина пілонів від 10 до 23 м, ширина прорізів — 3 м.

Пересадки

З південного торця залу починається чотиристрічковий похилий хід, що веде до тунелю на станцію «Сінна площа». Перехід на станцію «Садова» здійснюється чотиристрічковим похилим ходом, що з'єднаний з північним торцем станції переходом по сходах.

Вперше у малому похилому ході на пересадку застосовуються вузькобалюстрадні ескалатори ЕТХ нового покоління. З'явилася можливість у тунелях діаметром 7,7 м встановлювати 4 ескалатора замість 3, проте ці машини мали деякі технічні прорахунки у конструкції, внаслідок чого «Ростехнагляд» не зміг прийняти в експлуатацію небезпечні для пасажирів конструкції, а це і затримало відкриття станції.

2 квітня 2010 року зламалися три з чотирьох пересадкових ескалаторів зі станції «Спаська» на «Садову». Перехід з «Садової» було закрито цілком, а зі станції «Спаської» працював лише один ескалатор на спуск. В результаті пасажири Фрунзенсько-Приморської лінії, які мали намір продовжити рух Правобережною лінією, були змушені спочатку переходити на станцію «Сінна площа» і вже потім — на «Спаську».

13 травня 2010 року вийшов з ладу ескалатор в переході «Сінна площа» — «Спаська». В результаті цей похилий хід працював лише на спуск: із «Сінної площі» на «Спаську». З Правобережної лінії на Московсько-Петроградську лінію була можливість потрапити лише через станцію «Садова».

Вестибюль

7 листопада 2013 року відкритий власний вихід зі станції. До цього вихід в місто здійснювався через станції «Сінна площа» та «Садова».

Вихід у місто на Сінну площу, Садову вулицю, вулицю Єфімова, до Московського проспекту, провулків Бринько і Гривцова, Спаського до Сінного ринку.

Колійний розвиток

На станції облаштовано 5 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу та ще одна колія для відстою рухомого складу. В оборотному тупику знаходиться пункт технічного огляду.

Оздоблення

Пілони й колійні стіни оздоблені темно-жовтим полірованим китайським гранітом. Оздоблення станції присвячено зодчеству Санкт-Петербурга, на цю ж тему виконані і два мозаїчних панно. Спочатку в мозаїках мала відображена тема втрачених храмів, але за рішенням керівництва метрополітену вона була замінена новим варіантом, присвяченим трьом століттям петербурзької архітектури. Одна з них — «зодчества Петербурга» — розташована напроти виходу в місто, яка увінчана коринфською капітеллю тріумфальної колони з притуленим до неї кам'яним диском, на якому викарбувані імена будівничих, що будували велике місто, проте, в списку допущено відразу три помилки: «Детомон» замість «Тома де Томон», «Деламот» замість «Валлен-Деламот» та «Монферан» замість «Монферран». Колону фланкирують розімкнуті врата з декоративними елементами петербурзьких будівель. Зверху композицію завершує кесоноване аркове склепіння.

Друга композиція, розташована навпроти переходу на «Садову», майже повторює попередню, але її центральним елементом є зімкнуті врата.

У 2010 році на станції було запроваджено новий інформаційний простір.

Цікаві факти

• «Спаська» — єдина на лінії пілонна станція.

Посилання

• «Спаська» на офіційному сайті Петербурзького метрополітену. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Спаська» на сайті metro.vpeterburge.ru. [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Спаська» на сайті ometro.net. (рос.)
• «Спаська» на сайті Метрострой. [Архівовано 5 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Спаська» на сайті «Проєкти Петербурга». [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• «Спаська» на форумі Metro.NWD.ru. [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)