Станіславський Анатолій Іванович

Анато́лій Іва́нович Станісла́вський (9 вересня 1905(19050909), Лубни — 12 липня 1995, Київ) — український архітектор. Один із фундаторів української містобудівної школи. Кандидат архітектури з 1961 року.

Анатолій Іванович Станіславський
Народження	9 вересня 1905(1905-09-09) Лубни
Смерть	12 липня 1995(1995-07-12) (89 років) Київ
Поховання	Байковий цвинтар
Країна	УРСР →  Україна
Навчання	Харківський інститут інженерів комунального господарства
Діяльність	архітектор
Містобудівні проєкти	Лисичанська (1933), Полтави/Слов'янська (1934), Артемівська (1935), Ясинуватої (1936), Краматорська (1937), та проекти житлових масивів у Слов'янську і Полтаві
Наукові праці	«Розвиток містобудування на Україні» (1961)
Науковий ступінь	кандидат архітектури

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станіславський.

Біографія

Закінчив 1941 року Харківський інститут інженерів комунального господарства. У 1933—1937 роках Станіславський опрацював генеральні плани реконструкції і забудови (у співавторстві) Лисичанська (1933), Полтави та Слов'янська (обидва — 1934), Артемівська (1935), Ясинуватої (1936), Краматорська (1937) та проекти житлових масивів у Слов'янську і Полтаві.

Автор книги «Розвиток містобудування на Україні» (1961).

Помер 12 липня 1995 року. Поховано на Байковому цвинтарі в Києві.

Проекти

Був одним з ведучих авторів-архітекторів комплексу споруд Національного експоцентру України.

Видані книги

• Станиславский А. И. Планировка и застройка городов Украины. — К.: Будівельник, 1971. — 266 с.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 557.