Станіслав Курозвенцький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курозвенцький.

Станіслав Курозвенцький з Курозвенок гербу Порай (1440–1482) — польський римо-католицький і державний діяч, дипломат; секретар королівський (1468–1473), секретар великий коронний (1473–1476), підканцлер (1476–1479) і канцлер коронний (1479–1482); пробст ґнєзненський, канонік краківський, келецький, ґнєзненський.

Станіслав Курозвенцький
пол. Stanisław Kurozwęcki
POL COA Poraj родовий герб Порай
секретар королівський
1468 — 1473
Монарх	Казимир IV Ягеллончик
секретар великий коронний
1473 — 1476
Попередник	Збіґнєв Олешніцький
Наступник	Кшеслав Курозвенцький
підканцлер коронний
1476 — 1479
Попередник	Збіґнєв Олешніцький
Наступник	Анджей Опоровський
великий канцлер коронний
1479 — 1482
Попередник	Уріель Ґурка
Наступник	Кшеслав Курозвенцький
Народився	1440
Помер	не раніше 31 травня 1482 і не пізніше 2 липня 1482
Відомий як	католицький священник, державний діяч
Країна	Королівство Польське
Alma mater	Ягеллонський університет (1462)
Батько	Кшеслав Курозвенцький[d]

Життєпис

Народився Станіслав 1440 року в сім'ї люблінського каштеляна Кшеслава з Ґжибова Курозвенцького^[pl] та Єви Чорної з Горчиць гербу Сулима. Мав 5 братів — Пйотра, Добєслава^[pl], Кшеслава, Яна, Миколая^[pl]; та 2 сестер — Анну й Урсулу.

Навчався у Академії Краківській, 1462 року отримав ступінь доктора філософії^[1].

Церковна кар'єра

1461 року Станіслав Курозвенцький став каноніком краківським, був також каноніком келецьким і ґнєзненським (з 1478 р.)^[2]. 1469 року став канцлером познанської капітули^[3]. 1478 року був кандидатом на посаду познанського єпископа, проте не був обраним^[4]. Наприкінці 1479 року отримав посаду пробста ґнєзненського^[5]. Протягом 1480–1481 років був адміністратором ґнєзненської дієцезії лат. sede vacante після смерті архієпископа Якуба з Сенна^[6].

Політична кар'єра

1468 року Станіслав Курозвенцький став секретарем королівським^[3], 1471 року першим секретарем; цього ж року супроводжував королевича Казимира під час походу до Угорщини^[7]. Неодноразово виконував дипломатичні місії. 1473 року разом із надвірним маршалком Павлом Ясенським був послом до імператора Фрідріха III^[8] для підтвердження на чеському троні Владислава II Ягеллончика. Тоді ж вони їздили до Баварії домовлятися з Людвігом IX про умови шлюбу Ядвіги Ягеллонки та Георга Багатого^[9].

Займав уряди секретаря великого коронного (1473–1476)^[3], підканцлера (1476–1479)^[10] та канцлера коронного (1479–1482)^[11].

9 жовтня 1479 року на з'їзді у Новому Корчині канцлер був присутнім під час того, як великий магістр Тевтонського ордену Мартін Трухзес фон Ветцгаузен склав присягу вірності королю Казимиру Ягеллончику^[12].

Помер між 31 травня і 2 липня 1482 року^[13]