Старомихайлівка

Старомиха́йлівка — селище Донецької міської громади Донецького району Донецької області, Україна. Розташоване за 20 км від Донецька; 5,4 тис. мешканців (2013).

селище Старомихайлівка
Старомихайлівська церква
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Донецький район
Тер. громада	Донецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA14080030060080235
Облікова картка	Старомихайлівка
Основні дані
Засновано	1747
Статус	із 2024 року
Населення	▼ 5192 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс	85635-85636
Телефонний код	+380 6278
Географічні координати	47°59′56″ пн. ш. 37°35′1″ сх. д.
Висота над рівнем моря	176 м
Водойма	р. Лозова
Відстань
Найближча залізнична станція:	Красногорівка
До станції:	7,3 км
До райцентру:
- автошляхами:	12,4 км
До обл. центру:
- фізична:	15,5 км
- автошляхами:	20,8 км
Селищна влада
Адреса	85635, Донецька обл., Мар'їнський р-н, смт Старомихайлівка, вул. Леніна, 1
Голова селищної ради	Бірюк Зінаїда Василівна
Карта
Старомихайлівка
Старомихайлівка
Старомихайлівка у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Старомихайлівка розташоване на обох берегах річки Лозова, за 12 км на північний схід від районного центру.

На заході межує з містом Красногорівка. На сході Старомихайлівка безпосередньо (через вулицю) межує з Кіровським та Петровським районами Донецька, зокрема з селищем шахти ім. Є. Т. Абакумова, де видобувають вугілля.

Також межує із територією с-ща. Лозове Ясинуватському районі Донецької області.

Символіка

Бик у поєднанні із зеленим полем символізує м’ясо-молочне тваринництво та виробництво зернових, основні галузі сільського господарства у селі. Друга половина щита символізує собою промислову частину Старомихайлівки. Червоне поле, що відділяється від зеленого срібними цеглинами, символізує процес видобутку глини на місцевому кар'єрі (схрещені кирки); виготовлення цегли від формування до відпалювання (червоний колір поля) та вже готову продукцію Старомихайлівського цегельного заводу (срібні цеглини).

Історія

Старомихайлівка заснована в 1747 році. Засновник — Михайло Мацагор. Спочатку називалася Михайлівка.

1 серпня 2014 року Старомихайлівка в ході антитерористичної операції звільнена від проросійських терористів українськими військами.

Станом на 14 вересня — під контролем проросійських бойовиків.

4 грудня РНБО повідомляє, що 1 грудня при взаємодії зі Збройними силами України український партизанський загін знищив на фермі поблизу Старомихайлівки до 50 бойовиків^[2].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	3862	72.42%
російська	1454	27.26%
вірменська	7	0.13%
білоруська	4	0.08%
болгарська	1	0.02%
інші/не вказали	5	0.09%
Усього	5333	100%

За даними перепису 2001 року населення смт становило 5333 осіб, із них 72,42 % зазначили рідною мову українську, 27,26 % — російську, 0,13 % — вірменську, 0,08 % — білоруську, 0,02 % — болгарську та гагаузьку мови^[4].

Уродженці

• Кузнецова (Віта) Вікторія Антонівна (нар. 1927) — українська поетеса, прозаїк, перекладачка, член Національної спілки письменників України (1963).

Економіка

У Старомихайлівці є піщаний кар'єр і цегельний завод.

Транспорт

За 5 км від Старомихайлівка знаходиться залізнична станція Донецької залізниці «Красногорівка», розташована на лінії Рутченкове — Покровськ. За 4 км від села є платформа Старомихайлівка, колишня станція, в народі раніше називалася «Розбита».

Пам'ятки

У Старомихайлівці знаходиться Покровський храм. Поруч із Старомихайлівкою розташовано ентомологічний заказник місцевого значення «Старомихайлівський».