Стебелєв Андрій Валентинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стебелєв.

Андрі́й Валенти́нович Сте́белєв (нар. 1965, м. Уссурійськ, Приморський край, теперішня РФ) — поет. Член Національної спілки журналістів України (2013), Національної спілки письменників України (2013),^[1][2] Національної спілки краєзнавців України (2015).

Стебелєв Андрій Валентинович
Андрій Стебелєв
Народився	23 березня 1965(1965-03-23) (60 років)  СРСР м. Уссурійськ, Приморський край
Громадянство	Україна
Місце проживання	м. Вінниця, с. Канава Вінницька область
Діяльність	Російськомовна література України
Відомий завдяки	поет
Членство	Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Військове звання	Полковник запасу Збройних Сил України
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

Народився 23 березня 1965 р. у м. Уссурійськ Приморського краю (нині у складі Росії). Полковник запасу Збройних сил України з бойовим досвідом в Афганістані, миротворчим — у низці африканських країн (Ангола, ДР Конго), дипломатичної роботи в США. Випускник Військового інституту Міністерства оборони СРСР (Москва, 1987). Перекладач східних мов (урду, дарі). Мешкає у Вінниці з 1992 р.

Творчість

Друкується з 1989 р. Автор збірок лірики:

• Быть может… (1997);
• Подземная страна (1998);
• Tertium Quid (2000);
• Реки (2013);
• Асбест (2015);
• Галюцигенія (2025).

Автор літературознавчих розвідок про «срібний вік» російської поезії, публікацій про історію авіації, краєзнавчих матеріалів з історії Поділля,^[3] зокрема фотоальбому «Тиврівщина» (2015).

Організатор літературного процесу

Культуртрегер поетичної групи «Лірики Transcendent'a».

Засновник з 2001 р. літературного конкурсу «Малахітовий носоріг».

Є співорганізатором на Поділлі Всеукраїнського поетичного фестивалю «Підкова Пегаса».

Куратор громадської ініціативи «Вінницький Дім поета» від 2010 р.

Голова Вінницької міської організації НСПУ від 2015 р.

Є упорядником регіональних альманахів «Змах крила» (2003), «Маскарад» (2004), «Підкова для носорога» (2016), «Одвічна Вінниччина» (2017) та ін.

Відзнаки

• Лауреат літературної премії МСПУ ім. В. Даля (2013);
• Літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2013);^[4]
• Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2016);^[5]
• Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського (2021) — у номінації «Науково-популярна література» за упорядкування антології «Подільський Краснослов»;^[6]
• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Євгена Гуцала (2021) за книгу «Художнє слово на Вінниччині»;^[7]
• Премія імені Віктора Тимчука (2024);^[8]
• Медаль НСПУ «Почесна відзнака» (2025).