Сіім Каллас

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каллас.

Сі́ім Ка́ллас (ест. Siim Kallas; нар. 2 жовтня 1948, Таллінн) — естонський та європейський політичний діяч.

Сіім Каллас Siim Kallas
ест. Siim Kallas
Сіім Каллас Siim Kallas
Єврокомісар з питань транспорту
9 лютого 2010 — 1 листопада 2014
Президент	Жозе Баррозу
Попередник	Антоніо Таяні
Наступник	Віолета Булк
Єврокомісар з адміністративних справ, аудиту та боротьби з фінансовими махінаціями
22 листопада 2004 — 9 лютого 2010
Президент	Жозе Баррозу
Попередник	Ніл Кіннок (адмінреформа)
Наступник	Марош Шефчович (міжінституційні відносини та адміністрація) Альгірдас Шемета (оподаткування і митний союз, аудит та боротьба з фінансовими махінаціями)
Єврокомісар з економічних та монетарних справ
1 травня 2004 — 22 листопада 2004
Попередник	Педро Сольбес
Наступник	Хоакін Альмунія
Прем'єр-міністр Естонії
28 січня 2002 — 10 квітня 2003
Попередник	Март Лаар
Наступник	Юхан Партс
Міністр закордонних справ Естонії
9 листопада 1995 — 21 листопада 1996
Попередник	Рійво Сініярв
Наступник	Тоомас Гендрік Ільвес
Народився	2 жовтня 1948(1948-10-02) (77 років) Таллінн, Естонська РСР
Відомий як	політик, журналіст, дипломат, посадова особа, банкір, особа, пов'язана зі спортом
Громадянство	Естонія
Alma mater	Тартуський університет[1] і Jakob Westholm Gymnasiumd[1]
Політична партія	Комуністична партія Естонії (до 1994) Партія реформ (1994-донині)
Батько	Udo Kallasd[2]
Мати	Rita Kallasd[2]
У шлюбі з	д-р Крісті Каллас
Діти	двоє: син і дочка
Професія	фінансист
Нагороди	Європеєць рокуd (2015)
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Колишній лідер ліберальної естонської Партії реформ, яка обстоює вільні ринкові відносини, та колишній віцепрезидент Ліберального інтернаціоналу. У різний час обіймав посади прем'єр-міністра, міністра фінансів і міністра закордонних справ Естонії та був депутатом естонського парламенту.

Був одним з п'ятьох заступників Голови Європейської комісії Проді та Єврокомісаром з питань транспорту та одним з п'ятьох заступників Голови другої комісії Баррозу.^[3]

Освіта

• 1967—1972 Тартуський університет, Бюджет і фінанси, магістр наук.
• 1968—1972 Військова кафедра Тартуського університету, лейтенант
• 1972—1975 Тартуський університет, Економіка охорони довкілля, кандидат наук

У часи радянської окупації був високопоставленим членом КПРС.^[4]

Кар'єра

• 1975—1979 рр.: Спеціаліст Міністерства фінансів Естонської РСР
• 1979—1986 рр.: Голова Центрального правління ощадних кас
• 1986—1989 рр.: Заступник головного редактора партійної газети комуністів Rahva Hääl
• 1989—1991 рр.: Голова Центральної спілки профспілок Естонії
• 1989—1991 рр.: Депутат Верховної ради СРСР
• 1991—1995 рр.: Голова Банку Естонії
• 1995—2004 рр.: Депутат парламенту Естонської республіки
• 1995—1996 рр.: Міністр закордонних справ
• 1996 р.: Голова Комітету міністрів Ради Європи
• 1999—2002 р.: Міністр фінансів
• 2002—2003 рр.: Прем'єр-міністр
• 2004—2004 рр.: Єврокомісар в економічних та монетарних справах спільно з Хоакіном Альмунія
• 2004—2010 рр.: Єврокомісар з адміністративних справ, аудиту і боротьби з фінансовими махінаціями та заступник Голови Комісії
• 2010– : Єврокомісар з питань транспорту та заступник Голови Комісії

Особисте життя

Знання мов: активне: естонська (рідна), англійська (основна робоча мова), фінська, російська, німецька. Пасивне: французька. Одружений з доктором Крісті Каллас. У нього є син та донька. Остання (Кая Каллас) є депутатом парламенту Естонії (Рійгікогу) і прем'єр-міністром. Предки Сійма Калласа були естонського та балто-німецького походження.

Каллас був активним учасником відновлення естонської державності.