Тарас Федорович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тарас Трясило (фільм).

Тарас Трясило (? — 1639) — козацький отаман. За одними даними, був українського походження, за іншими, був кримським татарином на ім'я Хасан, і хрестився як Тарас Федорович (пол. Taras Fedorowicz).

Тарас Трясило
Хасан
Псевдо	Хасан, Усан, Тарас Федорович
Народився	16 століття  Чигирин, Київське воєводство
Помер	1639  невідомо
Країна	Річ Посполита
Національність	українець або кримський татарин
Місце проживання	Річ Посполита
Діяльність	отаман
Відомий завдяки	ватажок козацького-селянського повстання Федоровича
Посада	Гетьман Війська Запорозького
Військове звання	отаман
Попередник	Лев Іванович
Наступник	Тиміш Орендаренко
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська Запорозького нереєстрового (1629), організатор походу на Кримське ханство (1629), ватажок козацького повстання Федоровича (1630), учасник Смоленської війни (1632—1634).

Життєпис

Походження

Пам'ятник Тарасові Федоровичу у Переяславі

Дані щодо походження отамана різняться.

За даними українських істориків діаспори Олександра Барана і Юрія Гаєцького, Тарас Федорович вперше згадується у документах королівського суду 1617^{[уточнити]} року під іменем «кримського татарина з Криму» Усан або Хасан. За польськими свідченнями був вихідцем із родини татарських (ординських) військових слуг, потім замкових зем'ян із визнаним шляхетством з Овруцького повіту^[1]

Під час московської кампанії 1618 року прийняв хрещення й ім'я Тарас Федорович^[2].

За даними Віталія Щербака, майбутній отаман був вихідцем із чигиринської козацької родини.^[3]

Отаман

Швидко завоював авторитет козацтва, про що повідомляв Папський нунцій 1620 року:^[2]

5000 козаків прийшли з Чорного моря, перейшовши кордон Угорщини, і вступили на службу до імператора на чолі з відомим капітаном Гасаном Тарасом

Під час Тридцятирічної війни командував загонами козаків-найманців на австрійській службі^[2]. За його ініціативи в козацьких військах з'явилася козацька кавалерія, яка разом з пішими військами починає відігравати важливу роль. Змінилася навіть офіційна назва війська Трясила, яке звалося «козацька кавалерія і інфантерія»^[2].

Докладніше: Козаки у Тридцятирічній війні

У березні 1630 року Тарас Федорович став на чолі козацького повстання проти уряду Речі Посполитої. У боях під Корсунем і під Переяславом повстанці розбили військо Речі Посполитої і в червні примусили польського гетьмана Станіслава Конецпольського підписати угоду в Переяславі.

Докладніше: Повстання Федоровича та Переяславська угода (1630)

Незадоволений угодою, Федорович, позбавлений гетьманства, відійшов з незадоволеними козаками на Запорізьку Січ, де робив спроби підняти нове повстання. Брав участь у московсько-польській війні 1632–1634, що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі. 11 квітня 1634 очолював запорізьку кінноту у переможній битві під Щелканово проти донських козаків.

На козацькій раді в Каневі взимку 1634—1635 рр. Федорович закликав до повстання проти Речі Посполитої. Потім із частиною козаків пішов за Дон. У 1635 р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну. Навесні 1636 р. після повернення із Дону Федорович їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до Московської держави. Але його пропозицію було відхилено, бо московський уряд не бажав загострювати відносини з Річчю Посполитою після невдалої московсько-польської війни 1632—1634 рр.

В козацьких літописах говориться, що Федорович помер через дев'ять років після повстання, отже 1639 р. Є перекази, що він помер у Корсуні, де був похований на Богуславському цвинтарі.

Вшанування пам'яті

Докладніше: Вулиця Тараса Трясила

• У Києві є вулиця Тараса Трясила.
• У місті Бориспіль існує вулиця Тараса Трясила^[4]
• У місті Переяслав є вулиця Тараса Федоровича
• У містах Запоріжжя, Львів є вулиця Трясила.
• У місті Кременчук є проїзд Тараса Трясила.
• 14 жовтня 2020 року 43-й окремій артилерійській бригаді Збройних сил України присвоєно почесне найменування ― «імені гетьмана Тараса Трясила».^[5]
• У місті Полтава вулицю Радищева перейменували на вулицю Тараса Трясила.^[6]
• У місті Дніпро у липні 2024 року провулок Кибальчича перейменували на провулок Тараса Трясила.^[7], але у грудні того ж року вулиці повернули стару назву^[8].
• У місті Кривий Ріг вулицю Яковлєва перейменували на вулицю Тараса Трясила.^[9]

У культурі

• 1841: поема «Тарасова ніч» Тараса Шевченка.^[10].
• 1863: вірш «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського^[11].
• 1926: фільм Тарас Трясило Петра Чардиніна. Головну роль отамана виконав Бучма Амвросій Максиміліанович.
• 1971: історичний роман Костянтина Басенка «Початок».
• 1972: роман Василя Шевчука «Побратими, або Пригоди двох запорожців на суходолі, в морі та під водою».
• 2021: історичний роман Валентина Терлецького «Книга сили. Віра»

Див. також

• Повстання Федоровича