Трембовлянський повіт

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теребовлянський повіт.

Теребовлянський повіт (Трембовлянський) — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, Тернопільського воєводства, СРСР. Територія Теребовлянського району (крім західної частини, що тоді належала Підгаєцькому повіту).

Теребовлянський повіт
Powiat trembowelski
Повіт на мапі воєводства
Країна	Польща
Воєводство	Тернопільське
Адміністративний центр	Теребовля
Населення:	84 300
Площа:	789
Густота:	107
TERYT:	Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 2 місько-сільські сільські 8
Адміністрація
Мапа
-

Адміністративний центр — місто Теребовля, населення якого становило близько 8 000 мешканців.

У складі Королівства Галичини та Володимирії

Утворений у 1854 р.

Докладніше: Теребовлянський повіт (Австро-Угорщина)

ЗУНР

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був адвокат д-р Антін Заплітний, його змінив адвокат д-р Дмитро Юркевич. Міським комісаром (бургомістром) обрали Івана Хрущевського, а головою Повітової УНРади — о. Степана Мохнацького, пароха та декана в Теребовлі. Делегатом до УНРади був о. Платон Карпінський, парох Острівця.^[1]

Географія

Територія становила 697 км². Населення — 85 067 осіб.

Теребовлянський повіт розташовувався у центральній та південній частині воєводства. Межував з повітами Тарнопольського воєводства: Тарнопольським на півночі, Підгаєцьким на заході, Бучацьким на південному заході, Чортківським на півдні, Копичинецьким і Скалатським на сході.

У складі Тернопільського воєводства

Адміністративний поділ

15 червня 1934 р. передані до Теребовлянського повіту село Сороцьке зі Скалатського^[2] і село Сущин з Тернопільського^[3], села Мшанець, Великий Говилів, Малий Говилів, Вітосівка і Софіївка з Копичинецького повіту^[4]. натомість село Скомороше передане з Теребовлянського повіту до Чортківського^[5].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Теребовлянського у воєводстві Тернопільському на сільські ґміни»^[6], 1 серпня 1934 року в Теребовлянському повіті утворили об'єднані сільські ґміни.

Міста (міські ґміни)

1. м. Трембовля (Теребовля)
2. містечко Будзанів — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

• 1920—1934 рр. — 42,
• 1934 р. — 48,
• 1934—1939 рр. — 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року		Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Дарахув	Винявка, Дарахів, Нова Брикуля, Новий Тичин, Панталиха, Слобідка Струсівська, Стара Брикуля, Тютьків	8
2	Ґміна Ілавче	Глещава, Ілавче, Сороцько (Сороцьке) (з 15.06.1934)	3
3	Ґміна Лошнюв	Боричувка (Боричівка), Кровинка, Лошнюв (Лошнів), Сущин (з 15.06.1934)	4
4	Ґміна Могєльніца	Вєжбовєц (Вербівці), Ласковце (Ласківці), Могєльніца (Могильниця), Романувка (Романівка)	4
5	Ґміна Мшанєц	Вітосювка (Вітосівка) (з 15.06.1934), Говілув Вельки (Великий Говилів) (з 15.06.1934), Кобиловлоки (Кобиловолоки), Мшанєц (Мшанець) (з 15.06.1934), Говілув Мали (Малий Говилів) (з 15.06.1934), Зофіювка (Софіївка) (з 15.06.1934)	6
6	Ґміна Струсув	Бернардувка (Бернадівка), Варваринце (Варваринці), Заздросць (Заздрість), Зубув (Зубів), Налуже (Налужжя), Руздвяни (Різдвяни), Струсув (Струсів)	7
7	Ґміна Трембовля	Волиця, Гумниська, Залав'є, Засціноче (Застіноче), Іванувка (Іванівка), Малув (Малів), Островчик (Острівець), Плебанівка, Подгожани (Підгора), Подгайчики (Підгайчики), Семенув (Семенів)	11
8	Ґміна Янув	Деренювка (Деренівка), Долге (Довге), Млиниська, Слобудка Яновська (Слобідка Янівська), Янув (Янів)	5
передано до Чортківського повіту		Скомороше (до 15.06.1934)	1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 39 % населення повіту^[7].

Згідно з переписом населення 1931 року в Теребовлянському повіті проживало 84 321 мешканець. Польський уряд подав спростовані сучасниками^[8] цифри визнання рідною мовою:

• польську — 50 178 осіб (59,5 %)
• українську — 30 868 осіб (36,6 %)
• їдиш — 3 173 особи (3,8 %)
• іншу — 102 особи (0,1 %)

У 1939 році в повіті проживало 89 130 мешканців (48 735 поляківв — 54,68 %, 35 340 українців — 39,64 %, 5 055 євреїв — 5,67 %)^[9].

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області^[10].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Теребовлянський, Буданівський і Струсівський райони.