Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Титечко Василь Григорович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
[1][2]Тите́чко Василь Григорович (нар. 6 листопада 1982, с. Мале Вербче Сарненського району Рівненської області) — український поет-гуморист, дитячий письменник, публіцист, автор влучних афоризмів-«титечконізмів», член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, Всеукраїнської спілки краєзнавців, лауреат літературних премій Леоніда Куліша-Зіньківа[3] та «Кобзарик» у галузі дитячої літератури. Автор понад півтора десятка книг для дорослих та дітей.
![]() |
Є одним із послідовників поета-сатирика, гумориста Леоніда Куліша-Зіньківа, який привів його в літературу[джерело не вказане 1739 днів].
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива
Ранні роки та освіта
Народився 6 листопада 1982 року в села Мале Вербче на Сарненщині. У 1998 році закінчив місцеву дев'ятирічку. З 1998 по 2000 рр. навчався в сусідньому селі Корост. Після закінчення Коростської загальноосвітньої школи продовжив навчання у Рівненському державному гуманітарному університеті на факультеті української філології. Заочно навчався у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті ім. Степана Дем'янчука. Працює вчителем у Коростській ЗОШ І-III ст.
Літературна та журналістська кар'єра
Писати почав з тринадцятирічного віку. 31 березня 1998 року під рецензуванням Леоніда Куліша в районній газеті «Сарненські новини» вперше опублікувано добірку гуморесок Василя Титечка[4]. З того часу систематично друкується у багатьох обласних та всеукраїнських виданнях.
Прикметним є те, що харківський композитор Микола Ведмедеря на слова Василя Титечка написав низку дитячих пісень[5].
До літературного доробку автора належать такі твори:
- 2003 — перша збірка гуморесок «Жарт за жартом»
- 2004 — збірка для дітей «Під дощем вмивався котик»
- 2005 — збірка нарисів «Провінційні історії. Книга перша»
- 2007 — «Цирк у нашому селі» (гуморески)
- 2008 — «Плакав гірко крокодил» (дитячі вірші)
- 2008 — «Провінційні історії. Книга друга»
- 2009 — «Бегемоти вчили ноти» (дитячі вірші)
- 2010 — «Запитання через тин» (гуморески та афоризми)
- 2011 — «Лихі чутки»
- 2011 — казки для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку «Горде левеня»
- 2012 — «Провінційні історії 3»
- 2013 — «На урок прийшли сороки»
- 2013 — «При чистій совісті, чисті й кишені: міліметрівки»
- 2014 — «Я до сонця лагідно посміхнувсь»
- 2015 — «Босоноге літечко, прощавай!»
- 2015 — «Хай будуть каструлі»
- 2016 — «Правильний курс»[6]
- 2017 — «Впади, дощику, впади»
- 2017 — «Подарунок для матусі»[7]
- 2017 — «Ми в гаю пісні співали»
- 2018 — «Прострілені весни»[8]
- 2019 — «Вчився зайчик рахувати[7]
- 2020 — «Мій чоловік таке носить»[9]
- 2024 — «Весняний віночок»
Нині Василь Григорович є кореспондентом газети «Сарненські новини», в якій пише про спортивні події в районі та «Провінційні історії».
Remove ads
Визнання за кордоном
В українсько-канадському літературно-художньому альманасі «Крила» 2017 року були представлені твори Василя Титечка[10].
З літературним доробком письменника знайомі читачі в США та Білорусі[10].
Нагороди
У 2012 р. за збірку казок «Горде левеня» відзначили літературною премією в галузі дитячої літератури ім. Леоніда Куліша-Зіньківа[3].
У 2016 році став лауреатом літературної премії «Кобзарик»[11].
Примітки[12]
Посилання
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads