Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Топографічна карта
один із видів загальногеографічних карт З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Топографічні карти або топографічні мапи (англ. topographic maps, surface contour maps; нім. topographische Karten f pl) — докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою загальногеографічні карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення, без виділення якихось певних елементів серед інших. Ступінь деталізації залежить виключно від масштабу карти, вимог щодо генералізації та особливостей даної території[1].
Remove ads
Класифікація
Узагальнити
Перспектива
В Україні розрізняють такі топографічні карти[2]:
- оглядово-топографічні (масштаб від 1:1 000 000 до 1:200 000);
- топографічні (від 1:200 000 до 1:5000);
- дрібномасштабні (1:100 000),
- середньомасштабні (1:50 000, 1:25 000),
- великомасштабні (1:10 000);
- топографічні плани (1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000, 1 : 500);
- топографічні знімання (1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000, 1 : 500).
Топографічні карти необхідні для всіх стадій проєктно-дослідницьких робіт, які виконуються для топографічного забезпечення геологічні розвідки, розробки родовищ корисних копалин, гідроенергетичного, транспортного будівництва і т. д. Великомасштабні топографічні карти використовують для детального вивчення місцевості, орієнтування на ній, точних вимірів та розрахунків. Топографічні карти середніх масштабів використовують для попереднього проєктування залізниць та автомобільних доріг, проведення геологічних досліджень, попередніх розрахунків при проєктуванні великих споруд. Дрібномасштабні топографічні карти застосовують при вирішенні завдань науково-дослідного та прикладного характеру щодо використання природних ресурсів, економічного освоєння території, при генеральному проєктуванні великих промислових комплексів, навігації та інших роботах.
Великомасштабні топографічні карти являють собою найважливіший матеріал для географічних досліджень території, бо вони містять численну інформацію, яка відсутня і не може бути отримана з літературно-описових джерел[3].
Remove ads
Застосування
Топографічні карти і плани використовують для вирішення різноманітних господарських завдань, вивчення місцевості, орієнтування, складання різноманітних тематичних карт. Топографічні карти дозволяють визначати якісний і кількісний склад об'єктів місцевості, взаємне положення і географічні координати, розміри, вимірювати відстані між об'єктами, площі, напрямки, висоти точок, перевищення, ухили[1].
Remove ads
Вимоги
Основні вимоги[1]:
- Повнота і достовірність відображення стану місцевості на рік створення карти в затверджених на той час умовних знаках.
- Точність, відповідно до вибраного масштабу, прямокутних та географічних координат, абсолютних і відносних висот об'єктів на місцевості, їхніх кількісних та якісних характеристик заради проведення картометричних робіт.
- Зведення аркушів карт по рамках за всіма елементами змісту між суміжними аркушами карт одного масштабу.
- Узгодженість за основними елементами змісту між аркушами карт суміжних масштабів.
- Зручність користування (юзабіліті) і наочність викладення інформації.
Зміст
Узагальнити
Перспектива
Елементи математичної основи
Розграфлення і номенклатура
Розграфлення і номенклатура топографічної карти — нанесення картографічної сітки і умовних позначень. В залежності від національних стандартів та призначення формується схема індексу основних номенклатурних аркушів і методи поділу чи об'єднання їх на аркуші крупнішого масштабу. Існує кілька міжнародних стандартів індексування карт, частково сумісних між собою, та десятки національних систем не сумісних з системами індексування інших країн та міжнародними стандартами. В Україні, в основі трапецевидного розграфлення лежить карта масштабу 1:1 000 000. На кожному аркуші карти зображено земну поверхню у вигляді трапеції, сторонами якої є зображення меридіанів і паралелей відповідно 4° по широті і 6° по довготі[4]. Номенклатура аркушів цієї карти для Північої півкулі складається з великої літери латинського алфавіту — A, B, C, D, …, Z (для Південної півкулі — xA, ..., xZ), які позначають відповідні 4-градусні широтні смуги — пояси, відлічувані від екватора до полюсів, і арабської цифри 1, 2, 3, 4, …, 60, які позначають номера 6-градусних вертикальних смуг, що відлічуються із заходу на схід проти годинникової стрілки від меридіана з довготою 180°.
Надалі аркуш карти масштабу 1:1 000 000 поступово розграфлюється відповідними лініями меридіанів і паралелей на все менші і менші трапеції відповідних масштабів: 1 : 500 000, 1 : 200 000 та інші (принципи розграфлювання розроблені та узгоджені на міжнародному рівні). Для позначення номенклатури кожного утвореного аркуша згідно з масштабом до номенклатури початкового аркуша дописуються суфікси або префікси, а також назву найбільшого населеного пункту або іншого географічного об'єкта (наприклад, на аркуші М-36 буде написано Київ):
- великі літери кирилиці для 1:500 000 (А/Б/В/Г, або латиниці відповідно A/B/C/D, як суфікс);
- римські цифри для 1:300 000 (від I до IX, як префікс);
- римські цифри для 1:200 000 (від I до XXXVI, як суфікс);
- арабські цифри для 1:100 000 (від 1 або 001 до 144, як суфікс);
- великі літери кирилиці для 1:50 000 (А/Б/В/Г, або латиниці відповідно A/B/C/D, як суфікс);
- малі літери кирилиці для 1:25 000 (а/б/в/г, або латиниці відповідно a/b/c/d, як суфікс).
- арабські цифри для 1:10 000 (від 1 до 4, як суфікс).
М-36(1:1 000 000) — Київ.М-35-А(1:500 000) — Рівне.M-37-VIII(1:200 000) — Маріуполь.M-36-25(1:100 000) — Чорнобиль.L-36-97(1:100 000) — о. Зміїний.L-36-97-А(1:50 000) — о. Зміїний.L-36-97-А-б(1:25 000) — о. Зміїний.L-36-97-А-б-4(1:10 000) — Біле (острів Зміїний).M-36-49-Г-а-3(1:10 000) — Чайки (Чайка (аеродром) та Чайка (автодром)).xQ-20-40-В-б-4(1:10 000) — Академік Вернадський (українська антарктична станція).
Картографічне зображення
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Remove ads
Складання
Узагальнити
Перспектива
Вікіпідручник має книгу на тему
Початково найкрупніші топографічні карти укладали вручну на основі ескізів планшетів топографічної зйомки, а карти дрібнішого масштабу — шляхом перемальовування та генералізації зображень з карт крупнішого масштабу.
Сучасні ГІС програми, такі як ArcGIS та QGIS[14][15][16][17][18][19][20], дозволяють автоматизувати генерацію топографічних карт і випуску номенклатурних аркушів для необхідних ділянок територій та масштабів на основі єдиної бази даних ГІС — позамаштабної векторної картографічної основи (наприклад, OpenStreetMap Data). Таким чином для одного набору даних можливо створювати різні стилі та рівень деталізації (генералізації) відображення на картів[21][22][23].
На карти додатково наносять різні допоміжні сітки:
- координатна — лінії меридіанів і паралелей з постійним кроком у градусах, мінутах, сікундах і долях;
- магнітних меридіанів — паралельно стрілці компасу у точках на карті через які проходять лінії сітки;
- цілевказання — спеціальні сітки поділу території на карті (MGRS, тощо);
- кілометрова — прямокутна (в межах аркушу) і вертикально паралельна серединному меридіану зони карти, з постійним кроком в 1 км (або кілька кілометрів).
Спортивна карта, яку використовують для спортивного орієнтування, є спеціальною топографічною картою з власним набором умовних знаків у масштабах від 1:10 000 до 1:25 000[24][25][26]. Для створення спортивних карт використовують спеціальні ГІС програми, такі як OCAD та OpenOrieentieering Mapper, які можуть бути використані для створення топографічних карт та тематичних карт.
Туристична карта є тематичною картою, а за наповненням — спрощеною топографічніою картою.
Сучасні мобільні пристрої та спеціальні мобільні застосунки дозволяють замінити паперові карти інтерактивними електронними картами з автоматичним оновленням даних з з серверів мережевих геопорталів[27][28]. У мобільних застосунках з підтримкою векторних форматів (OSM, Mapsforge, тощо), а також на вебсервісах подібних до OpenTopoMap[29], є можливість динамічної зміни відображення карти з допомогою файлів конфігурації стилів псевдо-топографічної, спортивної[30][31][32], та інших стилів тематичних карт.
Remove ads
Використання
Узагальнити
Перспектива
Топографічні карти у першу чергу призначені для орієнтування та навігації на місцевості за відображеними на карті видимими орієнтирами на місцевості та нанесенеми допоміжними позначками (координатних або кілометрових сіток, тощо), що досвідченим користувачем карт може бути здійснено без будь-яких додаткових інструментів.
Створення топографічних карт було і залишається прерогативою військових, а їх використання пов'язано з військовими навчаннями та війнами.
Окрім військових, основними користувачами топографічних карт є служби екстренного реагування, екологи й лісники, природознавці, туристи, рибалки та мисливці (для всіх інших зазвичай достатньо спрощених планів міст та атласів доріг).
Базові навігаційні інструменти
Особливістю топографічних карт є можливість визначення користувачем досить точних координат розташування об'єктів на карті та відстаней і азимутів між об'єктами, що важливо для потреб військових на полі бою, з використанням простих інструментів[33], таких як:
- Компас — для визначення напряму на Північний магнітний полюс (як заміна, наручний стрілковий годинник, за наявності навичок визначення часу і сторін світу по положенню Сонця, Місяця і зірок) — недоліком компасу є відображення магнітного полюса в локальних умовах (на картах часто вказано величини схилення схилення ліній сітки та магнітного меридіана відносно істинного меридіана Північного полюса, які на компасі враховується методом повороту шкали у протилежний бік на відповідний кут схилення), які залежать від стану магнітного поля у визначеному місці, що може бути спотворено залежами залізних руд та магнетитів, в також наявністю залізних об'єктів, магнітів, електричних мереж та працючих електричних та електронних пристроїв (корпус компаса роблять із не магнітних матеріалів):
- Спортивний компас — спеціальний компас для спортивного орієнтування, часто суміщений зі звичайною або масштабними лінійками від 1:10 000 до 1:25 000, та градуюванням шкали у градусах (іноді шкалу спрощено для читабельності на ходу), який зазвичай має корпус із прозорого пластику для накладання поверх карти (найвідомішими виробниками є фінська компанія Suunto та шведська Silva);
- Військовий компас — спеціальний компас для використання під час воєнних дій, що має зміцнений захисний корпус (із не магнітних металів, бронзи чи алюмінію) та спеціальні елементи конструкці для полегшення точного визначення азимутів, часто суміщений зі звичайною або масштабними лінійками від 1:10 000 до 1:50 000, та градусними шкалами у 360°=6400mils: 1mil≈1 мілірадіан або 'тисячна', 1°=17.8mils, мінімальна точність військових компасів 40mils≈2.5° (найвідомішими виробниками військових компасів є американска компанія Cammenga, фінська Suunto та шведська Silva);
Масштабна лінійка (на 6 масштабів) 
Курвіметр (на 4 масштаби карт)
- Лінійка — для вимірювання прямолінійних відстаней на карті у сантиметрах чи дюймах для подальшого перерахунку у дійсний розмір на основі масштабу карти;
- Косинець — лінійка у вигляді прямокутного трикутника зі шкалами (у см і мм, або дюймах) на двох катетах, що дозволяє визначити координати на основі кілометрових сіток та координатних сіток нанесених на карті;
- Масштабна лінійка — лінійка проградуйована дійсними одиницями відстаней у масштабі карти, часто друкується безпосередньо на топографічній карті поруч з індексом масштабу карти;
- Координатна лінійка (англ. Romer, нім. Planzeiger) — різновид масштабної лінійки у вигляді двох взаємно перпендикулярних шкал для швидкого визначання координат за координатною сіткою[34], яку винайшов британський тимчасовий лейтинант (згодом капітан) Carrol Romer, M.C., R.E. (1883–1951), на той час "Maps", First Army (OC Maps and Printing Section), для потреб Британської Армії у Першій Світовій Війні (використання описано у буклеті Maps and Artillery Boards виданого Maps GHQ у грудні 1916. [35], а з 1950-х виготовляється версія адаптована для карт ралійних перегонів — 'Garford Romer', яку розробили Eric Gardner та John Cridford), а сучасні системи координат UTM та MGRS адаптовані для координатних сіток у кілометрах та координатних лінійок з міліметровим градуюванням (які можуть бути замінені звичайним косинцем);
Визначення координат за Ромером
- Транспортир — для визначення кутів (азимутів) між об'єктами (зазвичай у вигляді півкруга, круга або косинця, зі шкалою повного кола у 360°, або 180° для половини кола відповідно);
- Військовий транспортир — багатофункціональний інструмент для роботи з топографічною картою та орієнтування на місцевості (разом з компасом є обов'зковими речами кожного солдата) — різновид транспортира з додатковими шкалами вимірювання кутів (шкалою повного кута у 6400mil), масштабних лінійок, координатних сіток, та інших додаткових маркувань (наймасовішим є квадратний
GTA 05-02-012Coordinate Scale and Protractor, який має бути у кожного солдата Армії США, та круглий RM Round Military Protractor, який також використовують солдати Армії США та країн НАТО і партнерів);
- Військовий транспортир — багатофункціональний інструмент для роботи з топографічною картою та орієнтування на місцевості (разом з компасом є обов'зковими речами кожного солдата) — різновид транспортира з додатковими шкалами вимірювання кутів (шкалою повного кута у 6400mil), масштабних лінійок, координатних сіток, та інших додаткових маркувань (наймасовішим є квадратний
- Циркуль — при використанні разом з лінійкою дає можливість вимірювання відстаней та радіусів на карті, або ж наносити позначення відповідних відстаней, дуг і кіл визначених радіусів на карту;
- Кронциркуль — спеціальний циркуль з металевими вістрями на обох ніжках, або звичайний циркуль зі встановленою голкою замість графітного стержня (дозволяє точніше вимірювати відстані);
- Курвіметр — механічний (або іншого типу) пристрій для вимірювання криволінійних відстаней на карті шляхом прокочування колесика інструменту по карті вздовж маршруту (як заміна, наручний стрілковий годинник з ручкою обертання стрілок, або нитка, яка прокладається вздовж маршруту, а потім витягується вздовж лінійки);
.jpg)
Сучасні навігаційні інструменти
Більш складні механо-оптичні та електронні (секстант, астролябія, теодоліт, далекомір, альтиметр, акселерометр, магнітометр, GPS-приймач, GPS-трекер) дозволяють без карти дуже точно визначати координати положення, відстань, азимут, висоту, нахил поверхні і записувати трек руху.
Сучасні смартфони (iPhone та Android), GPS-навігатори[36], наручні тактичні годинники і смартгодинники мають різні вбудовані сенсори, зокрема магнітометр (електронний компас), акселерометер, інклінометр, A-GPS та GPS-приймачі, а мобільні застосунки (Кропива, OsmAnd[37], тощо) надають можливість відображення координат і положення на карті та динамічної зміни орієнтації карти на дисплеї і автоматичного обрахунку відстаней і азимутів під час руху з можливістю запису пройденого шляху (GPS-треку). У режимі навігації за спланованим маршрутом надаються підказки щодо зміни наближеня до поворотів та напрямку повороту під час руху.
Компас на дисплеї смартфону
Положення і напрямок на карті
Програма для аналізу GPS-треків
Недоліки сучасних інструментів:
- складність обслуговування та ремонту в разі поломки;
- залежність електронних пристроїв від джерел живлення (батарейок, заряджуваних від електромережі акумуляторів);
- можливість порушення роботи електронних пристроїв засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) або електромагнітними штормами (магнітними бурями, які також можуть тимчасово порушувати коректне визначення напрямку на магнітний Полюс звичайними компасами);
- залежність смартфонів від доступу до мережі Інтернет, доступ до якої може бути порушено навмисно або внаслідок техногенних аварій чи катастроф, чи навмисно обмежена Інтернет-провайдерами та мобільними операторами;
- залежність від роботи GNSS-мереж (GPS, Galileo, ГЛОНАСС, тощо), діяльність яких може бути порушена різними чинниками, у тому числі засобами РЕБ, або навмисно обмежена оператором GNSS-мереж.
Remove ads
Нормативна документація
Узагальнити
Перспектива
Топографічні карти створюються та оформлюються за певним набором правил, єдиним для всіх видавників в країні, що спрощує їх розуміння та використання різними категоріями користувачів[1].
У більшості держав національні агенства виготовляють топографічні карти цивільного призначення лише на власні території, а військового призначення і на території сусідніх та інших держав (такі карти зазвичай є частиною розвідувальної інформації та мають обмеження на розповсюдження із зазначенням грифів "Для службового використання", "Конфіденційно", "Таємно", "Цілком таємно", тощо).
Міжнародні топографічні карти
До 21 століття, існувало кілька ініціатив щодо створення стандартів та номенклатурних аркушів топографічних карт на всю територію планети, втім жодна з цих ініціатив не була повністю реалізована. Окремі ідеї таких ініціатив були трансформовані зі змінами у національні стандарти окремих держав.
Топографічні карти військового призначення держав учасниць військових блоків та союзів стандартизують для взаємодії союзних збройних сил.
Сучасні веб-картографічні сервіси на основі тайлів часто приводять до єдиного стандарту системи координат UTM у Проєкції Меркатора. Завдяки проекту OpenStreetMap, створено псевдо-топографічну карту на усю поверхню земної кулі на основі бази даних ГІС OpenStreetMap Data та умовних знаків OpenTopoMap (та інших подібних сервісів) з додаванням відображення горизонталей і тонування рельфу на основі даних SRTM[38] та інших джерел цифрової моделі рельєфу. Втім такі псевдо-топографічні карти не можуть конкурувати з топографічними картами національних агенств розвинених країн, хоча часто є конкурентними у країнах зі слаборозвиненою або відсутніми картографічними агенціями.
Мальтійський орден
Топографічні карти відсутні через те, що суверенна територія мікродержави обмежена єдиним будинком.
Ватикан
Національна геодезична служба та офіційні топографічні карти відсутні.
У 2016, UNESCO опублікувало план міста — територія Всесвітньої спадщини №286, у вигляді аркушу топографічної зйомки (стан місцевості на грудень 2014).
Ліхтенштейн
Топографічна карта (Topografische Karte) масштабу 1:10 000 має 4 номенклатурні аркуші на всю територію та була в останнє оновлена Національною геодезичною службою Ліхтенштейну (Liechtensteinischen Landesverwaltung)[39] у 1989[40]. Відскановані аркуші редакцій 1943, 1967, 1979 та 1989 доступні в електронному форматі. Друковані аркуші останньої редакції доступні у Національній Бібліотеці Ліхтенштейну[41].
Топографічні карти масштабів 1:25,000, 1:50,000 та 1:100,000 створюються Швейцарським національним картографічним агенством Swisstopo на замовлення уряду Ліхтенштейну у системах координат CH1903+ / LV95 та WGS84. Уся територія покрита 6 номенклатурними аркушами масштабу 1:25 000 публічних топографічних карт National Maps of Switzerland , надрукованих у період 1952–1979.
- 1115 Säntis
- 1116 Feldkirch
- 1135 Buchs
- 1136 Drei Schwestern
- 1155 Sargans
- 1156 Schesaplana
З 2016 доступна цифрова карта від Swisstopo масштабу 1:10 000 у вигляді веб-сервісу[42][43] та бази даних ГІС[44]. Доступ до цифрової топографічної карти надано через національний геопортал[45].
Монако
Топографічні карти доступні на національному геопорталі агенства урбаністики[46].
Молдова
У 1996, відповідно до статті 3 «Угоди про правонаступництво стосовно державних архівів колишнього СРСР», Україна передала Молдові топографічні та картографічні матеріали на територію Молдови, зокрема видавничі оригінали планів міст та топографічних карт у масштабі 1:10000 виконаних у системах координат Пулково (СК-42 та СК-63) і Балтійській системі висот 77[47].
Створенням сучасних топографічних карт (hărți topografice) для потреб Збройних сил Молдови займається Military Topographic Center[48][49][50], а для цивільних потреб та ведення державного кадастру — Agency for Land Relations and Cadastre, яке надає доступ до цифрової топографічної карти через національний геопортал[51].
Польща
Топографічні карти в Польщі (mapa topograficzna) створуються у масштабах від 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000 та 1:100 000 у відповідності до постанови Dz.U. 2021 poz. 1412[52], яка містить опис та бази даних ГІС та умовних знаків, а також у відповідності до «Топономічного керівництва Польщі»[53].
Топографічні карти, виконані у системах координат PL-1942, PL-1965, PL-1992, GUGiK 80 та WGS84, доступні у вигляді друкованих аркушів та відсканованих копій аркушів через національний геопортал[54][55].
Карти масштабів 1:250 000, 1:500 000 та 1:1 000 000 вважаються загальногеографічними.
США
У США топографічні карти виготовляє національна служба та агенства USGS, NOAA, та інші.
Топографічні карти для потреб Збройних сил США виготовляє Картографічна служба Топографічного Командування Армії США.
Існує кілька різних серій карт та стандартів для кожної з них щодо номенклатури та оформлення аркушів.
Карти виготовлені оплачуваними працівниками державних установ фінансованих федерального бюджету перебувають у суспільному надбанні.
Деякі топографічні карти мають обмеження на оприлюднення із зазначенням на аркушах грифів SECRET або TOP SECRET.
Україна
Топографічні карти в Україні створуються у масштабах від 1:10 000 до 1:1 000 000 у єдиній системі координат (ITRS) і висот за уніфікованими та погодженими між собою умовними знаками та класифікаторами. Стандартизацією та унормуванням займається Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за участі Державного підприємства «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії» (ДП «НДІГК»).
Більшість документації було успадковано від радянської системи документації ГУГК при Раді міністрів СРСР, які до 2026 року повністю заміщено новими нормативними документами Держгеокадастру, за винятком схеми нумерації номенклатурних аркушів (топографічні карти Топографічної служби Збройних Сил України повністю переведені на стандарти НАТО до 2024 року). Архівні нормативні документи та топографічні карти зберігає та надає у користування Державний картографо-геодезичний фонд України, упорядкуванням якого керує ДНВП «Картографія». Архів деяких топографічних карт та атласів є у фондах Cектору картографічних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського[56].
У 2000-х, ДП «Київська військово-картографічна фабрика» (КВКФ) випустила у продаж серію топографічних карт України масштабу 1:100 000, прямокутні номенклатурні аркуші якої були більші за стандартні аркуші того ж масштабу і мали власну схему розграфлення території України на 19 стовпців і 25 рядів[57], при цьому випущено лише аркуші які безпосередньо покривають територію України (без покриття території острова Зміїний) пронумеровані від №1 до №286[58][59][60]. ДП «КВКФ» також випускала у продаж серію топографічних карт для областей України та АР Крим масштабу 1:200 000[58] (кілька редакцій різних років[61]) без чіткої системи розграфлення у кількості 25 двосторонніх ненумерованих аркушів, більших за стандартні аркуші того ж масштабу (для деяких областей і у вигляді атласів[62]), а за участі ТСЗС України — серії карт і атласів водосховищ України у масштабі 1:50 000[63]. Основою усіх видань були стандартні аркуші топографічних карт Генерального штабу ЗС СРСР відповідних масштабів (стан місцевості на 1978-1992), з яких видалено інформацію щодо систем координат, частину об'єктів і написів, які мали гриф «Для службового користування», але залишено 2- та 4-кілометрові сітки.
Основні вимоги до сучасних топографічних карт і планів викладено в таких документах:
- Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»[64];
- Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування геодезичної референцної системи координат»[65], згідно якої топографо-геодезичні та картографічні роботи здійснюються з використанням Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000.
- Закон України «Про впровадження на території України Світової геодезичної системи координат WGS-84»[66][67][68].
- «Основні положення створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000»[69];
- «Основні положення створення топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1 : 1000 та 1:500»;
- «Класифікатор інформації, яка відображається на топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000»[70];
- «Технічні умови на створення серії топографічних карт областей масштабу 1:200 000» (Наказ Укргеодезкартографії від 12.06.96 р.)
- «Умовні знаки для топографічних карт масштабів 1:25 000 - 1:100 000»;
- «Умовні знаки для топографічних карт масштабу 1:10 000»[71];
- «Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500»[72];
- «Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)»[73].
- «Перелік відомостей, які містять службову інформацію, в системі Держгеокадастру»[74].
- «Перелік умовних скорочень, що вживаються при складанні топографічних карт»[75];
- «Порядок загальнодержавного топографічного і тематичного картографування»[76];
- Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних»[77].
- «Порядок функціонування національної інфраструктури геопросторових даних»[78].
- «Технічні вимоги до метаданих для наборів геопросторових даних і геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних»[79].
Після початку Російсько-українська війна з 20 лютого 2014, в Україні виникла потреба у великій кількості оновлених друкованих топографічних карт для потреб ЗС України на території ведення бойових дій, номенклатурні аркуші для яких були відсутні або застарілі[7].
З середини 2014, було розпочато оновлення та випуск друкованих номенклатурних аркушів топографічних карт для потреб українських військових, які випускалися як Топографічною службою ЗСУ, так і за участі волонтерів-картографів[82]. За відсутності топографічних карт використовувались веб-картографічні сервіси (OpenStreetMap, Google, тощо), що зумовило поступове впровадження цифрових топографічних карт для мобільних пристроїв з мережевим доступом до систем ситуаційної обізнаності з оперативно оновлюваними картами (таких як Кропива, Дельта, Геопортал ЗСУ[83][84])[85].
З 2015, ДНВП «Картографія» випустила друковані навчальні посібники з використання топографічних карт та оновлені набори друкованих навчальних топографічних карт масштабів від 1:100 000 до 1:10 000 (навчальна карта N-34-37 відображає умовну територію, а не дійсну зображену на справжньому номенклатурному аркуші N-34-37), а також створила електронний посібник «Топографічна карта».
З 2017, в Україні впроваджувалося створення регіональних геопорталів для доступу до кадастрової інформації, а також серед інших геоданих надавали доступ до топографічних карт та планів[86][87][88].
27 січня 2020, Держгеокадастр оприлюднив Цифрову топографічну карту України масштабу 1 : 100 000[89] створену ДП «НДІГК», яку можна використовувати у власних веб-мапах, зокрема побудованих з використанням вільної програмної бібліотеки Leaflet, та використовувати у різних геоінформаційних системах (ГІС), наприклад у вільній ГІС QGIS чи пропрієтарній ГІС ArcGIS[en][90][91][92]. Карта підготовлена зі спрощеним змістом, відповідно до «Порядку загальнодержавного топографічного і тематичного картографування», і складається з таких основних сегментів:
- Математичні елементи;
- Гідрографія та гідротехнічні споруди;
- Населені пункти;
- Дороги та дорожні споруди;
- Рельєф;
- Рослинний покрив та ґрунти;
- Кордони та межі.
З 1 січня 2021, Цифрова топографічна карта України масштабу 1 : 100 000 у растровому форматі надається на умовах ліцензії Creative Commons CC-BY-SA. Для отримання файлів карти у векторних форматах Shapefile (.shp) та ArcGIS 10.5 (.mxd) потрібно подати заявку на електронну адресу з підписаною ліцензійною угодою.
26 травня 2021, Верховна Рада України затвердила «Порядок функціонування національної інфраструктури геопросторових даних» (НІГД)[78][93], та було запущено Національний геопортал НІГД[94].
22 січня 2022, Держгеокадастр оприлюднив безшовну Основну державну топографічну карту масштабу 1 : 50 000 у вигляді веб-сервісу[95][96][97]. Розробкою єдиних вимог до цифрових топографічних карт та підтримкою геопорталу бази топографічних даних займається ДП «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії» (НДІГК)[98][99][100][101][102][103][104]. 1288 аркушів цифрової карти (з 1975 аркушів на територію України) були створені або оновлені у період з 2018 до 2021[105], за підтримки Уряду Норвегії та Kartverket[106][107].
Спрощена топографічна карта масштабу 1 : 50 000 у вигляді веб-сервісу створена ДП «НДІГК» на основі OpenStreetMap Data[108][109].
- Цифрові державні топографічні карти України
1:100 000
1:50 000 (Основна)
З 24 лютого 2022, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було впроваджено воєнний стан в Україні та обмежено публічний доступ до державних картографічних даних та геопорталів, в тому числі і до публічних топографічних карт[110], а з вересня 2023 обмежено доступ до публічної кадастрової карти[111][112][113].
У серпні 2022, на сайті ДНВП «Геоінформ України» було розміщено конвертор координат з радянських систем координат у Світову геодезичну систему WGS-84, УСК-2000 та 27 місцевих систем координат[115][116][117]. Як базові в Україні використовують радянські топографічні карти в системі координат СК-42 та СК-63, координати з яких доводиться конвертувати в УСК-2000 і навпаки для зворотної сумісності, що викликає похибки[118][119][117][120][121].
З 19 жовтня 2022, ДНВП «Картографія» розпочало експлуатацію геопорталу Державного картографо-геодезичного фонду України[122], зокрема для наповнення геопорталу топографічними та картографічними матеріалами (топографічними планами та картами масштабу від 1:500 до 1:1 000 000)[123]. Веденням Державного картографо-геодезичного фонду України займається довідково-інформаційний картографо-геодезичний відділ ДНВП «Картографія» з 12 грудня 2016[80][124].
.png)
29 листопада 2022, Кабінет Міністрів України зробив зміни до «Порядку загальнодержавного топографічного і тематичного картографування», доповнивши його пунктом про необхідність створення топографічних карт у Світовій геодезичній системі WGS-84 та у картографічній проекції Меркатора (UTM) “для потреб Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України”[125][126][127][128]. Впровадження цих змін викликано необхідністю встановлення сумісності військових топографічних карт НАТО та ЗСУ[129][130][131]. При цьому військові картографи опанували виготовлення топографічних карт у Світовій геодезичній системі WGS-84 та виготовляли їх для ЗСУ ще до 24 лютого 2022[132][133][134][135].
14 квітня 2023, Кабінет Міністрів України повідомив про створення тематичних карт масштабу 1 : 25 000 на частину територій України[136][137][138]. Того ж року створено аркуші цифрової Базової державної топографічної карти масштабу 1 : 10 000 на територію міст Одеса, Миколаїв та Херсон.
.jpg)
17 жовтня 2023, Командувач Сил підтримки ЗСУ генерал-майор Дмитро Герега в інтерв'ю для АрміяInform заявив що до кінця року Збройні сили України планують перейти на використання «топографічних карт в системі координат WGS-84, універсальний поперечно-циліндричній проєкції Меркатора (UTM), з нанесеною сіткою військового цілевказування (MGRS)»[139] відповідно до стандартів НАТО[140][141][142].
14 листопада 2023, затверджено «Порядок створення та функціонування бази топографічних даних»[143], одним з принипів якої є «цілісність геометричних моделей топографічних об’єктів, за якої об’єкти не фрагментуються межами аркушів цифрових топографічних карт, на яких вони відображаються».
У 2024, опубліковано «Комплекс специфікацій для наборів топографічних даних. Специфікація для наборів геопросторових даних топографічної карти масштабу 1:10 000».
З 1 січня 2026, усі державні топографічні карти будуть створюватися виключно у системі координат УСК-2000 (окрім топографічних карт ЗСУ) та Європейській вертикальній референцній системі (EVRS), вихідним пунктом висот якої є нуль Амстердамського футштока (до 1 січня 2026 використовують Балтійську систему висот, вихідним пунктом якої є нуль Кронштадтського футштока[144]), а також усю геодезичну мережу України буде конвертовано в УСК-2000 та EVRS[145].
Оновлення державних топографічних карт передбачено раз на 5 років.
Державні топографічні карти у вигляді друкованих аркушів у продаж не випускають.
Гриф «Для службового використання»
З 2012, з усіх топографічних карт України у системі координат СК-63 знято гриф «Для службового використання»[146].
З 2015, гриф «Для службового використання» мають лише топографічні карти масштабу 1 : 25 000 і більше, за умов якщо вони виконані у системах координат СК-42 та УСК-2000 і мають відомості про режимні об'єкти військової та цивільної інфраструктури[74].
- військових, режимних об'єктів, об'єктів оборонного значення та об'єктів підвищеної небезпеки;
- об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона (дипломатичні, консульські та інші представництва іноземних держав на території України, установи кримінально-виконавчої системи);
- об'єктів наземного сегменту національних космічних систем (центри управління польотами, центри прийому та оброблення інформації, місця розташування космічних антенних систем);
- особливо важливих об'єктів електроенергетики (АЕС, ТЕЦ (ТЕС), ГЕС (ГАЕС), ядерних установок, електричних підстанцій);
- важливих об'єктів національної транспортної системи (автомобільних і залізничних доріг, аеропортів, морських та річкових портів, тунелів, естакад, мостів, шляхопроводів, переправ, гідротехнічних та інших штучних споруд, магістральних трубопроводів, станцій перекачування нафтопродуктів, компресорних станцій);
- об'єктів, що розкривають схеми та джерела водопостачання і водовідведення;
- місць видобування корисних копалин відкритим способом, териконів і відвалів порід, усть шахтних стовбурів, штолень та підземних ділянок каналів;
- об'єктів, інформація про які підлягає захисту під час виконання спостережних польотів іноземних інспекційних груп над територією України за Договором з відкритого неба.
Якщо ж подібні відомості відсутні на картах у системах координат СК-42 та УСК-2000, або карти виконані в інших системах координат (наприклад, WGS84, UTM, тощо), то такі карти будь-якого масштабу вважаються такими що не мають грифу «Для службового використання».
В умовах воєнного стану в Україні можуть бути введені додаткові обмеження на доступ і використання картографічних матеріалів.
З 24 лютого 2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану»[147] тимчасово обмежено доступ до усіх публічних державних топографічних карт на Національному геопорталі НІГД та інших державних геопорталах[148][149][150][151][152], який надається лише для авторизованих користувачів[153].
 |
Ми щиро сподіваємося, що завдяки успіхам Сил оборони України, міжнародній підтримці та єдності суспільства, Національний геопортал в осяжному майбутньому знову стане доступним для широкого загалу — ще більш потужним і наповненим актуальними даними для потреб відновлення держави. |  |
— ДП «НДІГК», В рамках тренінгу з основ ГІС для відновлення громад продемонстрували можливості Національного геопорталу НІГД | ||
Фінляндія
Створення основи топографічної карти (фін. maastokartta) покладено на національне геодезичне агенство Maanmittauslaitos (National Land Survey of Finland).
Застарілі версії топографічних карт 1942-1992 років у масштабах 1:20 000 та 1:50 000 доступні для завантаження у вигляді відсканованих зображень[154]. Окремий сайт створено для мап території Карелії[155].
З 2018 року у Фінляндії було припинено оновлення номенклатурних аркушів простих карт (peruskartat) масштабу 1:25 000 та топографічних карт (maastokartat) масштабу 1:50 000, а з 2024 припинено їх друк та продаж[156] (оновлення і підтримка картографічної основи аркушів продовжувється для потреб державних служб та архівування). Натомість національний геопортал Paikkatietoikkuna надає доступ до електронної онлайн карти[157] та архіву аерофото зйомки[158], а також у вільному доступі розміщено бази даних ГІС та LiDAR[159][160].
У жовтні 2025, національне геодезичне агенство Maanmittauslaitos спільно з видавцем Karttakauppa відновили продаж друкованих карт масштабів 1:25 000 та 1:50 000 оновлених у 2020-2024 роках[161][162][163][164], на аркушах яких вміщено легенду[165] й інформацію щодо магнітного схилення (для навігації за компасом), а також кілометрову сітку та координатну сітку MGRS «яка є важливою для активностей резервістів»[166]. Номенклатурні аркуші укладено у національній системі координат TM35[167]. Карти без легенди та сіток доступні для експорту у форматі PDF для друку власноруч на геопорталі[160].
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads