Торшин Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович То́ршин (21.3.1987—22.3.2022) — підполковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Володимир Торшин Торшин Володимир Володимирович
Підполковник
Загальна інформація
Народження	21 березня 1987(1987-03-21) м. Рені, Одеська область
Смерть	22 березня 2022(2022-03-22) (35 років) м.Маріуполь (авіаудар)
Національність	українець
Alma Mater	Національна академія сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	36 ОБрМП
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Торшин.

Життєпис

Від 1996 з батьками мешкав у м. Білгород-Дністровський Одеської обл. Закінчив військовий ліцей в Одесі та Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету «Львівська політехніка», навчався у Національному університеті оборони України у Києві (2022 мав закінчувати). Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України ^[1].

Брав участь та виступив на мітингу-реквіємі з приводу відкриття меморіальної дошки молодшому сержантові миколаївської 36-ї бригади морської піхоти Олександру Вознюку — на приміщенні Лохвицького медичного училища, життя якого обірвалося 2 березня 2017 року від розриву міни поблизу м. Маріуполя^[2][3].

Під час російського вторгнення в Україну проходив військову службу на посаді командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи миколаївської 36-ї бригади морської піхоти^[4][5].

Загинув 22 березня 2022 від авіаудару в Маріуполі ^[1].

Нагороди

• Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 645/2023 «Про присвоєння В. Торшину звання Герой України »
• звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (2019) 
• орден Богдана Хмельницького II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Медаль «За військову службу Україні»^[6]

Вшанування пам'яті

26 липня 2024 року в місті Білгород-Дністровський вулицю Валентина Катаєва перейменували на вулицю Володимира Торшина.^[7]

У березні 2024 на будівлі Білгород-Дністровської школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку ^[1].