Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Тотожність Вандермонда

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

У комбінаториці тотожність Вандермонда (або згортка Вандермонда) — це наступна тотожність для біноміальних коефіцієнтів:

,

де , , — довільні невід'ємні цілі числа. Тотожність названа на честь Александра-Теофіла Вандермонда (1772), хоча вона була відома ще в 1303 році китайському математику Чжу Шицзе.[1]

Існує -аналог цієї теореми, що називається -тотожністю Вандермонда[en].

Тотожність Вандермонда можна узагальнити багатьма способами, в тому числі до тотожності


Remove ads

Доведення

Узагальнити
Перспектива

Алгебраїчне доведення

У загальному випадку, добуток двох многочленів степенів та відповідно визначається як

за домовленості, що для будь-яких цілих та для будь-яких цілих .

Згідно з біномом Ньютона,

Застосовуючи формулу бінома Ньютона також для степенів та , а потім вищезгадану формулу для добутку многочленів, отримуємо

де наведена вище домовленість для коефіцієнтів многочленів узгоджується з визначенням біноміальних коефіцієнтів, оскільки і те, і те дає нуль для всіх і відповідно.

Порівнюючи коефіцієнти при , отримуємо, що тотожність Вандермонда виконується для всіх цілих цісел таких, що . Для більших цілих обидві сторони тотожності Вандермонда дорівнюють нулю згідно з означенням біноміальних коефіцієнтів.

Комбінаторне доведення

Тотожність Вандермонда також допускає комбінаторне доведення підрахунком двома способами[en], як показано нижче.

Припустимо, комітет складається з чоловіків і жінок. Скількома способами можна сформувати підкомітет із членів? Відповідь наступна

Відповіддю також є сума по всіх можливих значеннях кількості підкомітетів, що складаються з чоловіків і жінок:

Геометричне доведення

Розглянемо прямокутну решітку з квадратів. Існує

шляхів, що починаються з нижньої лівої вершини та, рухаючись лише вгору або вправо, закінчуються у верхній правій вершині (оскільки має бути здійснено рухів праворуч та рухів вгору (або навпаки) в будь-якому порядку, а загальна довжина шляху становить ). Позначимо нижню ліву вершину через .

Існує шляхів, що починаються в та закінчуються в , оскільки для цього має бути здійнено рухів вправо та рухів вгору (при цьому довжина шляху рівна ). Аналогічно, існує шляхів, що починаються в та закінчуються в , оскільки треба зробити рухів вправо та рухів вгору, а довжина шляху при цьому рівна . Отже, є

шляхів, що починаються в вершині , закінчуюються в та проходять через . Це підмножина всіх шляхів, які починаються в і закінчуються в , тому залишається просумувати від до (оскільки точка має належати прямокутнику), щоб отримати загальну кількість шляхів, які починаються в і закінчуються в .

Remove ads

Узагальнення

Узагальнити
Перспектива

Узагальнена тотожність Вандермонда

Можна узагальнити тотожність Вандермонда наступним чином:

Цю тотожність можна отримати за допомогою наведеного вище алгебраїчного виведення з використанням більше двох многочленів, або за допомогою простого підрахунку двома способами[en].

З одного боку, обираються елементів з першої множини з елементів; потім обираються елементів з іншої множини, і так далі, для таких множин, поки не буде вибрано загалом елементів з множин. Таким чином, обираються елементів з в лівій частині тотожності, що в точності відповідає виразу в правій частині.

Тотожність Вандермонда також виводиться з наступної тотожності[2] підстановкою . Нехай . Тоді для :

Тотожність Чу–Вандермонда

Тотожність можна узагальнити на нецілі аргументи. У цьому випадку вона відома як тотожність Чу–Вандермонда (див. Askey 1975, pp. 5960) і приймає вигляд

для будь-яких загальних комплесних чисел і та невід'ємних цілих . Це можна довести аналогічно наведеному вище алгебраїчному доказу, перемноживши біноміальні ряди для та й порівнявши члени з біноміальним рядом для .

Цю тотожність можна переписати в термінах спадаючих символів Похгамера[en] наступним чином:

У такому вигляді вона впізнається як тіньовий[en] варіант бінома Ньютона (детальніше про тіньові варіанти бінома Ньютона див. біноміальний тип[en]). Тотожність Чу–Вандермонда також можна розглядати як частковий випадок гіпергеометричної теореми Гауса, згідно з якою

де гіпергеометрична функція, а гамма-функція. Тотожність Чу–Вандермонда отримується, якщо взяти та застосувати тотожність

Тотожність Роте–Хагена[en] є подальшим узагальненням цієї тотожності.

Remove ads

Гіпергеометричний розподіл імовірностей

Якщо обидві частини тотожності поділити на вираз зліва, то отримуємо суму, рівну 1, доданки якої можна інтерпретувати як імовірності. Отриманий розподіл імовірностей є гіпергеометричним розподілом. Це ймовірнісний розподіл числа червоних кульок при виборі кульок без повернення з урни, що містить червоних та блакитних кульок.

Див. також

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads