Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Транспорт Естонії

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Транспорт Естонії
Remove ads

Транспорт Естонії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним на Чудському і Псковському озерах) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 45 228 км² (133-тє місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, видовжена в широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 240 км, зі сходу на захід — 370 км[2][3]. Географічне положення Естонії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Північної Європи; морські магістралі на Балтиці, підходи до портів Фінляндії та Росії у Фінській затоці[4].

Коротка інформація Транспорт Естонії, Площа ...
Remove ads

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Автомобільний транспорт Естонії

Загальна довжина автошляхів у Естонії, станом на 2011 рік, дорівнює 58 412 км, з яких 10 427 км із твердим покриттям (115 км швидкісних автомагістралей) і 47 985 км без нього (72-ге місце у світі)[1].

Федеральні траси утворюють ядро естонської дорожньої мережі. Їхня загальна довжина становить 16,465 км (або 29 % усіх доріг), 59 % з них вимощені[5]. Вони діляться на 3 класи залежно від значення:

  • головні дороги — 1601 км;
  • основні дороги — 2391 км;
  • другорядні дороги — 12 425 км.
Більше інформації Номер, Номер європейського маршруту ...
Remove ads

Залізничний

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 1 196 км (85-те місце у світі), з яких 1 196 км широкої 1520-мм і широкої 1524-мм колії (133 км електрифіковано)[1]. Із загальної кількості колій, лише 900 використовуються для вільного перевезення вантажів і пасажирів, 300 км відносяться до закритого промислового використання.

Залізничне сполучення з сусідніми країнами:

Повітряний

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Цивільна авіація Естонії

У країні, станом на 2013 рік, діє 18 аеропортів (141-ше місце у світі), з них 13 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 5 із ґрунтовим[1]. Талліннський аеропорт імені Леннарта Мері є найбільшим аеропортом Естонії. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 8 (1);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (3)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 14 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 512,3 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 870,3 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2012 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

Естонія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс ES, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][6]. Аеропорти Естонії мають літерний код ІКАО, що починається з EE[1].

Див. також: Авіакомпанії Естонії та Аеропорти Естонії
Remove ads

Водний

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Водний транспорт Естонії

Морський

В Естонії 45 морських портів і річкових пристаней занесено до Державного реєстру, всі морські порти розташовані на узбережжі Балтійського моря. Головні морські порти країни: Куйвасту, Кунда, Мууга (поблизу Таллінна), Пярну, Сілламяе, Таллінн (кілька портів).

Поромне сполучення з іншими країнами:

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 25 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (89-те місце у світі), з яких: суховантажів — 4, танкерів для хімічної продукції — 1, вантажно-пасажирських суден — 18, нафтових танкерів — 2[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 3 (Німеччини — 1, Норвегії — 2); зареєстровані під прапорами інших країн — 63 (Антигуа і Барбуди — 10, Белізу — 1, Камбоджі — 1, Канади — 1, Островів Кука — 1, Кіпру — 6, Домініки — 6, Фінляндії — 2, Латвії — 3, Мальти — 16, Російської Федерації — 1, Сент-Вінсенту і Гренадин — 8, Сьєрра-Леоне — 2, Швеції — 3, Венесуели — 1, невстановленої приналежності — 1)[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 335 км (90-те місце у світі)[1]. Лише 320 км судноплавні цілий рік. Головні водні транспортні артерії країни: Нарва і Емайигі.

Remove ads

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Естонії, станом на 2013 рік, становила 868 км[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Естонії

В Естонських містах звичайним транспортом є автобуси. Окрім того, в Таллінні є тролейбусні, трамвайні маршрути, а також морське сполучення з островом Аегна. 2017 року в столиці країни запущено автоматичні автобусні маршрути, які керуються роботом але мають людину-супровідника.

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство економіки та інфраструктури. Станом на 30 грудня 2016 року міністерство в уряді Юрі Ратаса очолював Кадрі Сімсон[7].

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads