Транспорт Словаччини

Транспорт Словаччини представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 49 035 км² (131-ше місце у світі)^[1]. Форма території країни — витягнута в широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 210 км, зі сходу на захід — 420 км^[2][3]. Географічне положення Словаччини дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Центральної та Східної Європи^[4].

Транспорт Словаччини
Транспортна система Словаччини (англ.)
Площа	49,0 тис. км² (131-ше)
Рельєф	гористий
Найвища точка	гора Ґерлаховскі-Штіт (2655 м)
Аеропортів	35 (111-те)
Автошляхів	54,9 тис. км (75-те)
Залізниць	3,6 тис. км (49-те)
Узбережжя	0 км
Головний порт	Братислава
Водних шляхів	172 км (99-те)
Трубопроводів	7,2 тис. км
Орган	Міністерство транспорту, будівництва і регіонального розвитку
Голова	міністр Арпад Ерсек

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Словаччини

Автомагістраль D1

Автомагістраль D3

Загальна довжина автошляхів у Словаччині, станом на 2012 рік, дорівнює 54 869 км із твердим покриттям (420 км швидкісних автомагістралей) (82-ге місце у світі)^[1].

Автомагістралі Словаччини мають позначення «D + код», а автостради «R + номер».

Карта-схема автомагістралей країни

Автомагістралі:

Автостради:

Див. також: Автомобільні шляхи Словаччини та Номерні знаки Словаччини

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Словаччини

Поїзд ZSSK на лінії Жиліна - Кошиці

Поїзд RegioJet із Кошиць до Братислави

Залізнична станція Вельке Капушани

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 624 км (49-те місце у світі), з яких 99 км широкої 1520-мм колії, 3 475 км стандартної 1435-мм колії (1 616 км електрифіковано), 50 км вузької 1000-мм і 750-мм колії^[1]. Загалом експлуатується 76 тунелів загальною довжиною 45 км, 2 297 мостів загальною довжиною 51 км^[5].

Карта-схема залізниць країни

Обслуговуванням та наданням послуг займаються такі компанії:

• Залізниці Словацької республіки (ŽSR) — державна компанія, відповідальна за управління залізничною мережею.
• Železničná spoločnosť Slovensko (ZSSK) — пасажирська державна залізнична компанія.
• RegioJet — приватна пасажирська залізнична компанія.
• LEO Express — приватна пасажирська залізнична компанія.
• Arriva — приватна пасажирська залізнична компанія.
• Чєрнигронська вузькоколійна залізниця (ČHŽ) — вузькоколійна (760 мм) залізнична компанія.
• Historická lesná úvraťová železnica (HLÚŽ чи OKLŽ) — історична вузькоколійна (760 мм) залізниця.
• Nitra Agricultural Museum Railway (NPŽ) — вузькоколійна залізнична компанія.
• Železničná spoločnosť Cargo Slovakia (ZSSK Cargo чи ZSCS) — вантажна державна залізнична компанія.

Має сполучення з такими країнами:  Австрія,  Чехія,  Угорщина,  Польща,  Україна

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Словаччини

Словацький Airbus ACJ319 із зображенням відомого словацького політика Мілана Растислава Штефаніка

Фоккер 100 в лівреї Словацьких авіаліній

У країні, станом на 2013 рік, діє 35 аеропортів (111-те місце у світі), з них 21 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 14 із ґрунтовим^[1]. Головний аеропорт країни — столичний аеропорт «Братислава» імені Штефаника. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (0);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 3 (9);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 11 (5)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 23 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 11,1 тис. осіб^[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик^[1].

Словаччина є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — OM, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[6][1]. Аеропорти Словаччини мають літерний код ІКАО, що починається з — LZ^[1].

Див. також: Авіакомпанії Словаччини та Аеропорти Словаччини

Водний

Докладніше: Водний транспорт Словаччини

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 11 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (112-те місце у світі), з яких: суховантажів — 9, рефрижераторів — 2^[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 11 (Німеччини — 3, Ірландії — 1, Італії — 2, Чорногорії — 1, Словенії — 1, Туреччини — 1, України — 2)^[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 172 км (99-те місце у світі)^[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Дунай. Також судноплавними є Ваг (від гирла до міста Середь) та Бодрог.

Головні річкові порти країни: Братислава і Комарно на Дунаї.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Словаччині, станом на 2013 рік, становила 6 774 км; нафтогонів — 419 км^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Словаччини

Братиславський трамвай

Трамвайні системи мають Братислава, Кошиці.

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту, будівництва і регіонального розвитку. Станом на 5 січня 2017 року міністерство в уряді Роберта Фіцо очолював Арпад Ерсек^[7].

Див. також

• Економіка Словаччини