Турки-месхетинці

Турки-месхетинці (тур. Ahıska Türkleri, груз. მესხეთელი თურქები) — тюркомовний народ, що походить з грузинської області Месхеті і нині розсіяний по світу. Віруючі сповідують іслам, більшість мусульмани-суніти (ханафійський мазгаб), меншість складають мусульмани-шиїти.^[1]

Прапор турків-месхетинців

Турки-месхетинці
Сім'я турка-месхетинця
Самоназва	Ahıskalı Türkler
Кількість	400 000 - 500 000
Ареал	Казахстан:    150 000  Азербайджан:    90 000 - 110 000  Росія:    70 000 - 100 000  Туреччина:    50 000 - 100 000  Киргизстан:    50 000  США:    10 000 - 12 000  Україна:    10 000  Грузія:    1000 - 1500
Походження	тюрки
Входить до	турки
Мова	турецька мова, азербайджанська мова
Релігія	іслам суннітського толку

Генетика

З перевірених зразків ДНК турків-месхетинців найпоширенішою Y-хромосомною гаплогрупою серед них є гаплогрупа J, на другому місці — Y-хромосомна гаплогрупа G. Подібні до кавказьких етносів. Їх аутосомна ДНК найбільш схожа на грузинів, лазів, турків з північно-східної Туреччини.

Історичний Месхетинський регіон сьогодні є частиною регіону Грузії Самцхе-Джавахетія

Історична батьківщина

Історична батьківщина — територія історичної Месхеті, що відповідає трьом нинішнім адміністративним районам Грузії — Адігенському, Ахалциському та Аспіндзійському, що входять в край Самцхе-Джавахеті, а також суміжним районам Туреччини. Невелика група месхетинців жила на сході Аджарії і на північному сході сучасної Туреччини.

Репресії народу

Турки-месхетинці є одним з народів СРСР, який був репресований та зазнав тотальної депортації з Кавказу відповідно до наказу Й. Сталіна від 21 липня 1944 року. Депортацію здійснювали до Центральної (Середньої) Азії, звідки вже у 90-х роках вони тікали через міжетнічний конфлікт^[2]. При цьому значна їх частина самовіддано воювала проти Німеччини, зокрема із 46 тисяч мобілізованих турків-месхетинців (майже все доросле чоловіче населення) 26 тисяч загинули на фронті^[3].

Проживання та чисельність

Загальна чисельність народу становить близько 550 тис. осіб.

Турки-месхетинці проживають у таких країнах:

• Туреччина — 100 тис.
• Казахстан — 150 тис.
• Росія — 70 — 100 тис.
• Азербайджан — 90 тис.
• Узбекистан — 15 тис. — 30 тис.
• США — 10 тис.
• Україна — 10 тис.
• Грузія — 1.5 тис.

В Україні турки-месхетинці розселялися переважно в Причорномор'ї, Криму, Слобожанщині та Бессарабії.

Культура

Мова

Турки-месхетинці говорять на одному з східно-анатолійських діалектів турецької мови. Мова турків-месхетинців більш ближча до азербайджанської, ніж до турецької мови. Деякі вчені висувають припущення про існування особливої ​​мови месхетинських турків, що, втім, підтримується тільки частиною фахівців мовознавців-тюркологів. Відповідно до такої теорії вважається, що мова месхетинських турків є безпосереднім продовженням старотурецької мови, якою говорило тюркомовне населення Анатолії у Середньовіччі.

Колишня мечеть Ахмедіє біля замку Ахалцихе була побудована османами в 1749 році

Релігія

Більшість турків-месхетинців є мусульманами-сунітами, а меншість - мусульманами-шиїтами. Відзначають релігійні свята, серед яких — Курбан-байрам^[2].

Посилання

• Малиновская Е.А. ТУРКИ-МЕСХЕТИНЦЫ В УКРАИНЕ: ЭТНОСОЦИОЛОГИЧЕСКИЙ ОЧЕРК — К:, Генеза, 2006, 320 с. (рос.)
• BBC / Американская мечта репрессированного народа (рос.)