Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ті, хто мене любить, поїдуть потягом

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ті, хто мене любить, поїдуть потягом
Remove ads

«Ті, хто мене любить, поїдуть потягом» (фр. Ceux qui m'aiment prendront le train) французький фільм-драма, поставлений у 1998 році режисером Патрісом Шеро. Стрічка брала участь в основній конкурсній програмі 51-го Каннського кінофестивалю та змагалася за головний приз Золоту пальмову гілку. Фільм було номіновано в 11-ти категоріях на кінопремію «Сезар» 1999 року, у 3-х з яких він отримав перемогу .

Коротка інформація Ті, хто мене любить, поїдуть потягом, Ceux qui m'aiment prendront le train ...
Remove ads

Сюжет

Узагальнити
Перспектива

У Ліможі помер художник Жан-Батист (Жан-Луї Трентіньян), який заповів поховати власне тіло в одному з провінційних містечок. Перед самою смертю Жан вимовив досить незрозумілу фразу: «Ті, хто мене любить, поїдуть потягом». І ось на паризькій станції збираються всі ті, хто займав певне місце у житті Жана: колишні дружини-наркоманки, коханці, хворі на СНІД, сини-трансвестити і просто люди зі своїми проблемами й комплексами. Різношерстий натовп буденно галасує в пошуку вільних місць у потягу на Лімож, люди натикаються один на одного, кидають стандартні фрази про співчуття та доброчесність покійного, базікають про життя і згадують старі образи. Багато з них були злі на те, що їм доведеться їхати у провінцію, але вже під час подорожі роздратування починає змінюватися розкріпаченням. Осторонь залишається лише один з синів старого художника — він самотньо їде машиною з труною батька, і, як і всі інші мандрівники, думає лише про секс, наркотики, конкуренцію та втрачене кохання.

У Ліможі усіх прибулих чекає коротка похоронна церемонія на місцевому цвинтарі та великий порожній будинок, в якому знову будуть довгі розмови, з'ясування стосунків зі спогадами про старі образи. Знову з'ясовуватимуть, кого з братів батько любив більше і хто з них більше був гідний його любові, хто частіше відвідував старого, хто більше допомагав. Знову будуть старі розмови про колишніх дружин і колишніх коханців; люди, що заплуталися у собі і своїх почуттях зізнаватимуться один одному в любові та звинувачувати в усіх гріхах. Зрідка люди згадуватимуть привід, через який вони усі зібралися у Ліможі, і говорити хороші слова про покійного.

Remove ads

У ролях

Паскаль Греггорі····Франсуа
Валерія Бруні-Тедескі····Клер
Шарль Берлінг····Жан-Марі
Жан-Луї Трентіньян····Люсьєн Еммерхіх / Жан-Батист Еммеріх
Бруно Тодескіні····Луїс
Сільвен Жак····Бруно
Венсан Перес····Вівіан
Рошді Зем····Тьєррі
Домінік Блан····Катрін
Дельфін····Елоді
Нейтан Коген····Самі
Марі Даемс····Люсі
Шанталь Нойвірт····Женев'єва
Тьєррі де Перетті····Домінік
Олів'є Гурме····Бернар
Женев'єва Бруне····Марі-Роз
Дідьє Брайс····Седрік
Ґійом Кане····автостопник
Remove ads

Звукова доріжка

Більше інформації #, Назва ...

Визнання

Більше інформації Нагороди та номінації фільму «Ті, хто мене любить, поїдуть потягом», Рік ...
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads