Український археографічний щорічник

Український археографічний щорічник раніше Український археографічний збірник — українське неперіодичне академічне наукове видання з джерелознавства, археографії та історіографії, який видає Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. Виходить неперіодично з 1992 року. Має подвійну нумерацію томів, що пов'язано із заявленим правонаступництвом цього видання з Українським археографічним збірником (1926—1930). Головним редактором були Михайло Грушевський у 1926–1930 роках, Павло Сохань у 1992–2013 роках. З 2013 року головним редактором є директор Інституту Георгій Папакін.

Український археографічний щорічник
Український археографічний збірник (1926—1930)

Скорочена назва	УАЩ
Країна видання	УСРР та Україна
Місце публікації	Київ і Нью-Йорк
Тематика	археографія, джерелознавство, спеціальні історичні дисципліни, історіографія
Мова	українська
Адреса редакції	Київ, вул. Трьохсвятительська, 4 01001
Головний редактор	Георгій Папакін (з 2013 року) Павло Сохань (1992–2013) Михайло Грушевський (1926–1930)
Видавець	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
Засновник	Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України
Засновано	1926, 1992
Дата закриття	1930
Наклад	300 (2018) примірників
Доступ	підписка, гібридний

Засновниками відновленого Українського археографічного щорічника є Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України та Археографічна комісія НАН України.

Офіційно зареєстроване Міністерством юстиції України 30 квітня 2009 року (свідоцтво: Серія КВ № 15258–3830 Р). Зареєстроване ВАК України як фахове видання з історичних наук у 1999 році. Перереєстровано постановою Президії ВАК України від 1 липня 2010 року № 1–05/5.

Історія

Заснування

Української Академії наук мала намір видати Український археографічний збірник у 1918 році після заснування академічних історичних комісій^[1]. Зокрема, у 1919 році створена комісія Археографічна комісія ВУАН для керівництва виданням документальних публікацій з історії України. У 1921 році до Комісії передана Тимчасова комісія для розбору стародавніх актів у Києві. Повернення у 1924 році до України українського історика Михайла Грушевського та очоленням ним Археографічної комісії надало поштовх до розвитку української археографії^[2].

Михайло Грушевським розробив ряд заходів велику програму археографічної та джерелознавчої роботи з акцентом на пошукову, дослідницьку та видавничу діяльність з долученням старої нової генерації істориків. З видавничої діяльності він запропонував нове періодичне видання Український археографічний збірник. За його задумом комісія продовжила розпочаті раніше археографічні видання, такі як Акты Западной России, Архива Юго-Западной России а також Жерела історії до України-Руси^[3].

Український археографічний збірник

Михайло Грушевський займався редактурою видання^[4].

Тематика

Закриття

Розпочатий на початку 1930-х років масовий терор проти української наукової інтелігенції призвів до того, що вже з середини 1930-х років археографічна робота фактично була припинена^[5]. Неопублікований залишився 4-й том Українського археографічного збірника, який вже був підготовлений до друку^[3].

Відновлення

Український археографічний щорічник

Тематика

Критика

Тиражі

Редакційна колегія