Умберто Боччоні

Умберто Боччоні (італійська вимова: [umˈbɛrto botˈtʃoːni]; нар. 19 жовтня 1882 — 17 серпня 1916) — італійський художник, скульптор і теоретик футуризму. Допоміг сформувати революційну естетику футуризму. Незважаючи на своє коротке життя, його підхід до динамізму форми і деконструкції твердої маси наслідували митці тривалий час після його смерті.^[8] Твори Боччоні є в багатьох публічних музеях мистецтв, а 1988 року Музей мистецтва Метрополітен в Нью-Йорку організував велику ретроспективу на 100 творів митця.^[9] Музей Новеченто у Мілані володіє одним з найповніших зібранням робіт художника різних періодів і чудово ілюструє поступову зміну та вдосконалення художнього стилю.

Умберто Боччоні
італ. Umberto Boccioni
Народження	19 жовтня 1882(1882-10-19)[1][2][…]  Реджо-Калабрія, Королівство Італія[3]
Смерть	17 серпня 1916(1916-08-17)[2][4][…] (33 роки)
	Верона, Венето, Італія[3]  (падіння з коняd )
Поховання	Monumental Cemetery of Veronad
Країна	Королівство Італія
Жанр	фігуративізм, портрет[3], ведута[3] і пейзаж[3]
Навчання	Римська академія витончених мистецтв і Венеційська академія витончених мистецтв
Діяльність	художник, скульптор, рисувальник, фотограф, художній критик, художник-гравер, митець
Напрямок	футуризм[5]
Роки творчості	1907[3] — 1916[3]
Твори	The City Risesd, Unique Forms of Continuity in Spaced, The Street Enters the Housed, Charge of the Lancersd, Horse + Rider + Apartment housed, Sintesi plastica di una figura seduta (Silvia)d і Study for States of Mind: Those Who God
Учасник	Перша світова війна
Роботи в колекції	Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Музей Креллер-Мюллер, Sprengel Museumd, Музей Соломона Ґуґґенгайма, Брера, Von der Heydt Museumd, Музей Новеченто (Мілан), Колекція Пеггі Гуггенгайм, Національна галерея сучасного мистецтва (Рим), Баварські державні колекції картин, Музей Ізраїлю, Ackland Art Museumd[6], Gallerie d'Italia – Milanod, Galleria d'arte moderna Ricci Oddid, Galleria nazionale di Cosenzad, MASI Luganod, Estorick Collection of Modern Italian Artd, Print Collectiond[7], Nakanoshima Museum of Artd, Museum of Modern and Contemporary Art of Trento and Roveretod, Національний музей сучасного мистецтва і Художній музей (Цюрих)
Умберто Боччоні у Вікісховищі

Біографія

Народився у Реджіо-Калабрія у сім’ї Раффаеле Боччоні та Чечілії Форлані. Завдяки роботі батька у префектурі, сім’я часто переїздила та у різний час проживала у Форлі, Генуї, Падуї та Катанії. Після переїзду у Рим у 1901 році знайомиться з Джино Северіні з яким починає відвідувати уроки малюнку Джакомо Балли^[10]. Окрім девізіонізму, Балла навчає молодого художника техніці французького імпресіонізму та постімпресіонізму. Перші твори, створені Umberto Boccioni у період з 1903 по 1907 рік, безпосередньо походять з традиції натуралізму, яка була поширена в Ломбардії, особливо в Мілані, наприкінці XIX століття. Одним із найпомітніших зразків для наслідування був Франческо Філіппіні, чиї картини широко виставлялися в художніх колах Мілана.^[11]

Горизонтальна побудова сільських пейзажів, використання атмосферного світла та зображення жіночої фігури у сільському та побутовому контексті — зокрема в портретах матерів — свідчать про очевидну спадкоємність з художнім напрямом, відомим як філіппінізм.^[12]

Сьогодні історики мистецтва визнають Франческо Філіппіні ключовим джерелом натхнення в ранній мальовничій фазі Боччоні та описують його роль як неявне, але структурне посилання в розвитку ранньої фігуративної мови митця.^[13]

Задля покращення навичок, у 1906 році Боччоні їде до Парижу, тогочасного центру мистецтва Європи. Повернувшись до Італії у 1907 році не довго бере уроки у Венеційській академії витончених мистецтв.

У Мілані мешкає за адресою via Adige 23 в районі Порта Романа - Віджентіно поряд з сучасним музеєм Fondazione Prada^[14]. Саме вигляд з балкона своєї квартири можна побачити на багатьох картинах митця (Autoritratto 1908, Il mattino 1909, Crepusculo 1909, Officine a Porta Romana 1909, La citta che sale 1910, Campagna Lombarda 1910, La strada entra nella casa 1911, Visioni simulatnee 1911). Боччоні багато подорожував і мав можливість відвідати багато музеїв, майже вступаючи в симбіоз з деякими художниками, яких він спостерігав, особливо з інших періодів, таких як Мікеланджело, а також з Франческо Філіппіні, який надихнув його на дослідження Ломбардії. пейзаж і робота на селі, згідно з концепціями філіпінізму.

Період дивізіонізму

З переїздом до Мілану Боччоні пише більшість своїх до-футуристичних робіт. Цей період триває до 1910 року. У Мілані починає вивчати роботи визначних італійських дивізіоністів Джузеппе Пеліцца да Вольпедо та Гаетано Превіаті^[15]. До цього періоду відносяться дивізіоністичні картини художника які присвячені соціальній та урбаністичним тематикам. Оскільки художник мешкає з матір’ю та сестрою, вони дуже часто стають протагоністами його полотен.

Художні роботи періоду

• Autoritratto, 1905
• La signora Virginia, 1905
• Il mattino, 1909
• Crepusculo, 1909
• Officine a Porta Romana, 1909
• Campagna Lombarda 1910
• Tre donne, 1909-1910
• Rissa in Galleria 1910

Період футуризму

У 1909 разом з Карло Карра, Луїджі Руссоло, Джакомо Балла та Джіно Северіні підписує Маніфест художників футуристів, опублікований Філіппо Томмазо Марінетті. Це стає початком художніх експериментів Боччоні і формує художника, як одного з основних представників італійського та світового футуризму. Картини передають динамізм і присвячені темам урбанізму та технологічного прогресу.

На цей період припадають експерименти Боччоні зі скульптурою. Аналогічно до картин, у своїх небагатьох скульптурах артист передає ідею динамізму та руху.

Художні роботи періоду

• La città sale, 1910-1911
• La strada entra nella casa, 1911
• Stati d’animo I., 1911
• Materia, 1912
• Dinamismo di un ciclista, 1913
• Il bevitore, 1914
• Dinamismo di una testa di donna, 1914

Скульптура

• Forme unique della continuità nello spazio, 1913
• Sviluppo di una bottiglia nello spazio, 1913
• Antigrazioso, 1912-1913
• Dinamismo di un cavallo in corsa + case, 1914-1915

Смерть

З початком Першої світової війни Боччоні приймає рішення вступити до лав італійської армії. У 1916 році митець помирає після необережного падіння з коня під час військового тренування^[16].

Визнання

Скульптура Forme unique della continuità nello spazio зображено на італійській монеті у 10 євро центів.

Див. також

• Mot kvelden
• Маніфест футуризму
• Музей Новеченто
• Футуризм
• Дивізіонізм
• Новеченто
• Маргерита Сарфатті