Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Упанішади
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Упаніша́ди[1] (мн. від санскр. उपनिषद्, «одкровення», «те, що руйнує невігластво»[2]) — давньоіндійські релігійно-філософські брахманські тексти. Центральною темою є концепція єдності атмана — «я», «душі» й абсолютного духа — Брахмана. Написані в різний час (від VII—III ст. до н. д. до XIV—XV ст. н. д.), різними авторами. Упанішади є частиною індійських священних текстів шруті (почуте), і складені у вигляді діалогу учителя з учнем, в якому вчитель пояснює суть Вед.
Загальна кількість упанішад невідома. Існує легенда, що їх 1180 (за кількістю ведичних шкіл). Найповнішою збіркою Упанішад є Муктіка (звільнення), що складається з 108 упанішад. 10 з них стосуються Рігведи, 51 — Яджурведи, 16 — Самаведи і 31 — Атхарваведи.
«Головними» вважаються 11 найдавніших упанішад, що були коментовані Шанкарою:
- Айтарея (відноситься до Рігведи);
- Бріхадараньяка (до Яджурведи);
- Іша (до Яджурведи);
- Тайтирія (до Яджурведи);
- Катха (до Яджурведи);
- Чхандог'я (до Самаведи);
- Кена (до Самаведи);
- Мундака (до Атхарваведи);
- Мандук'я (до Атхарваведи);
- Прашна (до Атхарваведи);
- Шветашватара (до Яджурведи);
Упанішади — це також, завершальний етап у розвитку Вед.
Remove ads
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads