Устрялов Микола Герасимович

Устрялов Микола Герасимович (рос. Николай Герасимович Устрялов, 4 [16] травня 1805, с. Богородицьке, Орловська губернія — 8 [20] червня 1870, Царське Село) — російський історик, археограф, педагог, професор російської історії Санкт-Петербурзького університету. Ад'юнкт (1837), ординарний академік (1844) Петербурзької академії наук. Декан історико-філологічного факультету Петербурзького університету (1839—1855). Автор гімназійних підручників історії.

Устрялов Микола Герасимович
Народився	4 (16) травня 1805  Богородицьке, Q23895311?, Свердловський район
Помер	8 (20) червня 1870 (65 років)  Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, археограф, педагог, професор
Alma mater	Орловська чоловіча гімназіяd і історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd
Науковий ступінь	доктор філософії
Відомі учні	Грановський Тимофій Миколайович, Чернишевський Микола Гаврилович, Добролюбов Микола Олександрович, Писарєв Дмитро Іванович,d, Тургенєв Іван Сергійович і Ставровський Олексій Івановичd[1]
Знання мов	російська
Заклад	Головний педагогічний інститутd, Академія Генерального штабу, Морський кадетський корпус і Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d]
Членство	Петербурзька академія наук
Діти	Q16710634?[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Навчався в Орловській чоловічій гімназії (1816—1820), після закінчення якої в 1821 році вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, але незабаром перевівся на історико-філологічний факультет, який і закінчив у травні 1824 року дійсним студентом;

9 червня 1824 року вступив на службу до канцелярії міністра фінансів.

У 1828 році брав участь у конкурсі на місце вчителя історії в Третій Санкт-Петербурзькій гімназії; здібного юнака помітив товариш міністра народної освіти Д. М. Блудов і запропонував йому розбирати папери, що зберігалися в кабінеті Олександра I. Робота в кабінеті дозволила йому ознайомитися з документами, які потім будуть використовуватися ним при написанні «Російської історії».

З цього часу почалася плідна науково-публіцистична діяльність вченого.

Бібліографія

• Сказания современников о Димитрии Самозванце. — ч. 1-5. — СПб., 1831—1834; (2-е изд. — СПб., 1837., 3-е изд. — 1859.
• Описание Украины от пределов Московии до границ Трансильвании, составленное Гильомом Левассер-де Боплан / пер. Н. Г. Устрялова. — СПб., 1832.
• О системе прагматической русской истории: Рассуждение, написанное на степень доктора философии. — СПб., 1836.
• Русская история. — СПб., 1837—1841. — Ч. 1—5; (Ч. 1: Древняя история. — 1855)
• Руководство к первоначальному изучению русской истории. — СПб, 1840.
• Именитые люди Строгановы. — СПб.: Тип. Штаба воен.-учеб. заведений, 1842.
• Начертание русской истории, для средних учебных заведений. — СПб.: тип. Штаба воен.-учеб. заведений, 1842.
• Историческое обозрение царствования Государя Императора Николая I. — Санкт-Петербург: Типография Экспедиции заготовления Государственных бумаг, 1847 год.
• Лефорт и потехи Петра Великого до 1689 г.. — СПБ: в тип. Акад. наук, 1851.
• Пётр Великий в Голландии и Англии: [Из 2-го т. «Истории царствования Петра Великого»] // Журнал Министерства народного просвещения. — 1855. — январь, февраль, март.
• История царствования Петра Великого. — Т. 1—3. — СПб., 1858; Т. 4. — СПб., 1859; Т. 6. — СПб., 1863.
• История царствования Петра Великого. Т. V. Баталия при Полтаве // ОР РЫБ. Ф. 1000. Оп. 1. № 1440.^[3]
• История царствования Петра Великого. Том пятый: Баталия при Полтаве. Издание подготовил Ю. Н. Беспятых^[ru]. Издатель: «Историческая иллюстрация», СПб., 2021. 384 с. ISBN: 978-5-89566-235-9^[4][5]
• Русская история до 1855 года. — Петрозаводск: Фолиум, 1997. — 957 с. — Переизд. изд. 1855 г. — ISBN 5-88741-010-8