Ушицький повіт

Ушицький повіт, Новоушицький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Ушиця (1795—1826), Нова Ушиця (1826—1923).

Ушицький повіт
Губернія	Подільська губернія
Центр	Нова Ушиця
Створений	1795
Площа	близько 2 820 км²
Населення	223 312 чоловік (на 1897 рік) осіб

На заході повіт межував з Кам'янецьким, на півночі з Проскурівським і Летичівським, на сході з Могилівським повітами Подільської губернії і з Бессарабською губернією на півдні. Площа повіту становила 2 495,7 верст² (близько 2 820 км²).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 223 312 чоловік. З них 84,56 % — українці, 11,39 % — євреї, 2,32 % — росіяни, 1,19% — поляки^[1].

Всіх населених пунктів було близько 584, в тому числі 3 міста — Вербовець, Нова Ушиця, Стара Ушиця та 14 містечок: Вільховець •  Віньківці • Дунаївці • Жванчик • Заміхів • Калюс • Китайгород • Кривчик • Миньківці • Муровані Курилівці • Сокілець • Солобківці  • Студениця • Тинна.

Волості

Волостей — 15:

• Грушківська,
• Дунаєвецька,
• Калюська,
• Капустянська,
• Китайгородська,
• Косиковецька,
• Лисецька,
• Миньковецька,
• Мукарівська,
• Мурованокуриловецька,
• Осламівська,
• Пилипковецька,
• Рахнівська,
• Солобковецька,
• Струзька.

Міста

• Нова Ушиця з передмістям Філянівка,
• заштатне місто Стара Ушиця з передмістями Гнилячки, Горощівка, Хиб,
• заштатне місто Вербовець.