Федієнко Олександр Павлович

Олександр Павлович Федієнко (нар. 20 квітня 1972, Київ) — український експерт з кібербезпеки, підприємець, громадський діяч і політик. Голова правління Інтернет асоціації України (2015-2019)^[1], автор наукових публікацій з питань кібербезпеки, автор двох книг, Народний депутат України 9-го скликання^[2].

Олександр Павлович Федієнко
Народився	20 квітня 1972(1972-04-20) (53 роки) Київ
Громадянство	Україна
Діяльність	експерт, підприємець, громадський діяч, політик
Alma mater	КПІ Національний авіаційний університет
Членство	Верховна Рада України IX скликання
Посада	народний депутат України
Партія	Слуга народу
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу	29 серпня 2019	—
Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Освіта:

1998 — закінчив радіотехнічний факультет Київського політехнічного інституту (спеціальність «Конструювання і технологія радіоелектронних засобів»)^[3].

2005 — отримав кваліфікацію «Організація комплексної безпеки об'єктів інформаційної діяльності» в Національному авіаційному університеті^[4].

2025 — отримав від ДержНДІ технологій кібербезпеки сертифікат Аудитора систем менеджменту інформаційної безпеки (трудові функції А, Б, Г, Є, Ж)^[5]

Кар'єра:

Працював електромеханіком та інженером, обіймав керівні посади у різних компаніях^[3].

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 92 у списку^[6]. На час виборів: директор ТОВ «ІМК», безпартійний. Проживає в Києві^[7].

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації^[8], голова підкомітету цифрової інфраструктури, електронних комунікацій та смарт-інфраструктури.

Літературна творчість

Є авторм книг:

• «Мій бізнес — мої правила» (2023, Київ)^[9]
• «Нардеп. Правда та міфи про життя народного депутата України» (2025, Київ)^[10]

Критика

Співавтор скандального законопроєкту №7351 який надавав право самостійно убивати військовослужбовців командуванням ЗСУ за невиконання наказів без будь-яких доведених обставин, таким чином, оцінений у ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.^{[11][12][13][14][15]}

Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла М.В., Мазурашу Г.Г.. За інформацією видання «Лівий Берег», (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив "змінився" 24 травня без пояснення причин) співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Аліксійчук О. В., Бакумов О.С., Гривко С.Д., Третьякова Г.М., Войцехівський В.О..^[16][14] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» зі ст. 22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний, згодом, 24 травня, без пояснень причин, у законопроєкту змінився авторський колектив, а партія відмовилась коментувати законопроєкт.^[16][17]

22 Липня 2025 року проголосував за^[18] проєкт закону 12414, що обмежує Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру^[19]. Закон викликав хвилю антикорупційних протестів.

Відзнаки

• Подяка Голови Служби безпеки України^[4],
• Подяка Головного управління розвідки Міністерства оборони України^[4],
• Відзнака за волонтерську діяльність «За безкорисне служіння Батьківщині»^[4].

Наукові статті

1. Федієнко О.П. Загрозливі тенденції використання державою-агресором шкідливого програмного забезпечення в умовах правового режиму воєнного стану. Інформація і право. 2023. №3 (46). С. 142 – 153.
2. Федієнко О.П. Сучасні тенденції нормативного забезпечення інституційного формування кібервійськ (кіберсил): досвід деяких країн НАТО. Інформація і право. 2024. №1 (48). С. 150 – 161.
3. Федієнко О.П. Європейський досвід законодавчого забезпечення посилення кіберстійкості. Інформація і право. 2024. №2 (49). С. 178 – 189.
4. Федієнко О.П. Міжнародні стандарти оцінки кіберстійкості. Інформація і право. 2024. №3 (50). С. 124 – 135.
5. Федієнко О.П. Кібервійська КНДР: оцінка вразливостей та екзистенційна загроза для України // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція.. — 2024. — № 71. — С. 119-125. — ISSN 2307-1745. — DOI:10.32782/2307-1745.2024.71.23.