Ірландія (лордство)

Лордство Ірландія^[1] (ірл. Tiarnas na hÉireann, англ. Lordship of Ireland) — середньовічна ірландська держава, котра виникла після норманського завоювання Ірландії в 1169—1171 роках й існувала до 1542 року, коли лордство було перетворено на королівство. Державою керували з Пейла, де був розташований парламент (маєток анжуйської династії), а лордами Ірландії були представники Плантагенетів. Оскільки лордом Ірландії був король Англії, його представником був намісник Ірландії.

Лордство Ірландія Dominium Hiberniae  (латинська) Seygnurie de Hirlaunde  (нормандська) Lordship of Ireland  (англійська) Tiarnas na hÉireann  (ірландська) 1171 – 1542 → Прапор Герб Феодальна Ірландія в період найбільшого розквіту, бл. 1300 року Столиця Дублін, Карлоу (1361–98) Мова(и) ірландська, англійська, французька, давньоскандинавська Форма правління монархія Лорд Ірландії  - 1171-89 Генріх II (перший)  - 1509–41 Генріх VIII (останній) Намісник Ірландії  - (1528–29) Пірс Батлер (перший)  - (1540–48) Ентоні Леджер (останній) Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ірландія (лордство)

Феодальна система сприяла значній автономності гіберно-норманських шляхетних дворів, що мали майже стільки ж повноважень, як і власне ґельські королі. Хоча ця держава представляла весь острів, деякі його частини нормани ніколи не захоплювали. Наприклад, Томонд і Десмонд у Манстері чи Тір Конайлл та Тайрон в Ольстері залишалися суверенними утворенням до епохи Тудорів.

Див. також

• Історія Ірландії
• Ірландське королівство