Феодосій (Ковернинський)

Єпи́скоп Феодо́сій ( в миру Євфимій Павлович Кове́рнинський) (Коверницький^[1]; 20 січня 1895, с. Кожанка — 27 травня 1980, м. Київ) — архієрей Російської православної церкви та її Українського екзархату. Хіротонізований у єпископа 1945 року. Очолював Чернівецьку та Кіровоградську єпархії Українського екзархату, а також Архангельську єпархію Російської православної церкви.

Феодосій (Ковернинський)
Єпископ Архангельський і Холмогорський
16 листопада 1953 — 17 лютого 1956
Церква:	Російська православна церква
Попередник:	Гавриїл (Огородников)
Наступник:	Никандр (Вікторов)
2-й Єпископ Кіровоградський і Миколаївський
12 грудня 1947 — 21 жовтня 1949
Церква:	Український екзархат РПЦ
Попередник:	Михаїл (Рубинський)
Наступник:	Євстратій (Подільський)
Єпископ Чернівецький і Буковинський
25 лютого 1945 — 12 грудня 1947
Церква:	Український екзархат РПЦ
Попередник:	Дамаскін (Малюта)
Наступник:	Андрій (Сухенко)
Альма-матер:	Кивська духовна семінарія
Діяльність:	православний священник
Національність:	Українець
Ім'я при народженні:	Євфимій Павлович Ковернинський
Народження:	20 січня 1895 с. Кожанка
Смерть:	27 травня 1980 м. Київ
Похований:	Святошинське кладовище, Київ
Священство:	1916?
Чернецтво:	22 лютого 1945
Єп. хіротонія:	25 лютого 1945

Біографія

Юність

Євфимій (Євтимій) Павлович Ковернинський народився 20 січня 1895 року в с. Кожанка, нині Фастівського району, Київської області у багатодітній родині священика.

Початок служіння

У 1916 році закінчив Київську духовну семінарію. Був висвячений на диякона та священика. Потім був протоієреєм. Служив на парафіях Київської та Вінницької єпархій.

У 1923 році у сані протоієрея примкнув до обновленців.

У 1937 році був засуджений за статтею 58-10 УК РСФСР. Вирок 10 років ІТЛ. Після перегляду справи строк було скорочено до 5 років. Відбував покарання з 1937 до 1942.

У 1943 році був настоятелем Куликівського храму в Ульяновську, потім храму в Ревда Свердловської області. З червня 1944 року був настоятелем кафедрального собору в Чернівцях.

У 1945 році приніс покаяння і був призначений єпархіальним благочинним православних парафій Чернівецької області.

22 лютого 1945 пострижений у чернецтво і зведений в сан архімандрита.

Архієрейське служіння

25 лютого 1945 хіротонізований у єпископа Чернівецького і Буковинського. Хіротонію здійснювали: митрополит Київський і Галицький Іоанн (Соколов), єпископ Волинський і Рівненський Миколай (Чуфаровський), єпископ Житомирський і Овруцький Антоній (Кротевич), і єпископ Донецький і Ворошиловградський Никон (Петін) (за іншими даними Миколай).

З 12 грудня 1947 року став єпископом Кіровоградським і Миколаївським. 21 жовтня 1949 звільнений на спочинок.

З 16 листопада 1953 призначений єпископом Архангельським і Холмогорським. 17 лютого 1956 звільнений на спочинок через хворобу.

З 15 жовтня 1964 місцем проживання визначений Псково-Печерський монастир із правом служіння після узгодження з настоятелем. Згодом він переїхав в Україну і жив у Києві.

Помер у Києві 27 травня 1980 року на 86 році життя. Похований на Святошинському кладовищі в Києві. Відспівування здійснив архієпископ Уманський Макарій (Свистун) 29 травня у співслужінні кліриків і духовенства Володимирського кафедрального собору. У надгробному слові архієпископ Макарій відзначив доброту, християнське терпіння, скромність і працьовитість покійного ієрарха.

Цікаві вчинки

Необхідно відзначити деяку особливість у діях владики Феодосія. Перебуваючи на спочинку в Києві, він вирішив випробувати, як ставляться до нього інші архієреї. До свята Різдва Христового у 1976 році він надіслав кожному архієреєві поздоровлення і гроші сумою 50 рублів із проханням молитися за нього за життя і після його смерті, і став чекати результату: хто і як поставиться до його прохання. Тим архієреїв, які не відповіли на його листа, він його повторив, бажаючи дізнатися, чи згодні вони молитися безкоштовно або за гроші.