Франція на пісенному конкурсі Євробачення

Франція бере участь у Пісенному конкурсі Євробачення щороку з моменту його заснування в 1956, крім 1974 та 1982 років, і всього була учасницею 67 разів. Країна перемагала на конкурсі 5 разів — у 1958, 1960, 1962, 1969 і 1977 роках, а також тричі була господаркою конкурсу. З 1999 року Франція входить до «Великої п'ятірки» й автоматично потрапляє до фіналу.

Франція
Мовник	France 2
Відбір	Національний відбір 1957–1959 1961 1970 1973 1976–1981 1983–1987 1999–2000 2005–2007 2014 2018–2019 2021–2022 Внутрішній відбір 1960 1962–1969 1971–1972 1975 1988–1998 2001 2004 2008–2013 2015–2017 2020 2023–2025
Участь
Участь	66
Перший виступ	1956
Найкращий результат	1-е місце: 1958, 1960, 1962, 1969, 1977
Найгірший результат	Останнє, 26-е місце: 2014
Зовнішні посилання
ЄМС	Сторінка Франції

Історія

Період 1956—1977 років був найкращим часом французьких виступів: саме тоді країна здобула всі свої перемоги й неодноразово посідала 2 і 3 місця. У 1980-х роках країна зберігала окремі успіхи, але без перемог. Найвищими результатами початку 1990-х стали два другі місця поспіль (1990, 1991). У 1991, зокрема, Франція поступилася Швеції першим місцем за тодішнім правилом тай-брейку, коли переможця визначала кількість максимальних оцінок (12 балів). Кінець 1990-х позначився загальним спадом результатів^[1].

З 1999 року Франція входить до складу «Великої п'ятірки» (раніше «Великої четвірки»), що гарантує їй автоматичний прохід у фінал, але не забезпечує високого місця^[1].

У 2000-х роках результати були нестабільними. Серед найуспішніших — 4 місце 2001 року, 5 у 2002-му та 8 у 2009-му. Попри це, більшість виступів завершувалися у нижній частині таблиці. 2010-ті роки відзначилися труднощами, зокрема останнім місцем у 2014 році. Покращення відбулося у 2016 році, коли Франція посіла 6 місце, проте загалом результати залишалися нерівними^[1].

На початку 2020-х спостерігалося відновлення високих позицій. У 2021 році французька представниця здобула друге місце та принесла Франції найкращий результат за останні 30 років участі. Після середніх результатів 2022—2023 років Франція знову увійшла до чільної десятки: 4 місце у 2024-му та 7 у 2025-му^[1].

Основною мовою виступів країни лишається французька, з окремим використанням регіональних мов (бретонської, корсиканської, креольської) та англійської у поєднанні з французькою^[1].

Учасники

Умовні позначення

     Перемога

     Друге місце

     Третє місце

     Останнє місце

Рік	Місце проведення	Виконавець	Мова	Пісня	Переклад	Фінал	Бали	ПФ	Бали
1956	Лугано	Мате Альтері	французька	«Le temps perdu»	Втрачений час	2[a]	Н/Д	Без півфіналів
		Дані Даберсон	французька	«Il est là»	Він там	2[a]
1957	Франкфурт-на-Майні	Поль Дежарден	французька	«La belle amour»	Красива любов	2	17
1958	Гілверсум	Андре Клаво	французька	«Dors, mon amour»	Спи, моя любов	1	27
1959	Канни	Жан Філіпп	французька	«Oui, oui, oui, oui»	Так, так, так, так	3	15
1960	Лондон	Жаклін Буає	французька	«Tom Pillibi»	Том Пілібі	1	32
1961	Канни	Жан-Поль Марік	французька	«Printemps, avril carillonne»	Весна, квітневі куранти	4	13
1962	Люксембург	Ізабель Обре	французька	«Un premier amour»	Перше кохання	1	26
1963	Лондон	Ален Барр'є	французька	«Elle était si jolie»	Вона була така красива	5	25
1964	Копенгаген	Рашель	французька	«Le chant de Mallory»	Пісня Меллорі	4	14
1965	Неаполь	Гі Мардель	французька	«N'avoue jamais»	Ніколи не зізнавайся	3	22
1966	Люксембург	Домінік Вальтер	французька	«Chez nous»	У нас	16	1
1967	Відень	Ноель Кордьє	французька	«Il doit faire beau là-bas»	Мабуть там гарно	3	20
1968	Лондон	Ізабель Обре	французька	«La source»	Джерело	3	20
1969	Мадрид	Фріда Боккара	французька	«Un jour, un enfant»	Одного разу, дитина	1	18
1970	Амстердам	Гі Бонне	французька	«Marie-Blanche»	Марі-Бланш	4	8
1971	Дублін	Серж Лама	французька	«Un jardin sur la terre»	Сад на землі	10	82
1972	Единбург	Бетті Марс	французька	«Comé-comédie»	Коме-комедія	11	81
1973	Люксембург	Мартін Клімансо	французька	«Sans toi»	Без вас	15	65
1974	Брайтон	Дані	французька	«La vie à vingt-cinq ans»	Життя в двадцять п'ять років	Відмова від участі
1975	Стокгольм	Ніколь Р'є	французька	«Et bonjour à toi l'artiste»	І привіт тобі, художнику	4	91	Без півфіналів
1976	Гаага	Катрін Феррі	французька	«Un, deux, trois»	Один, два, три	2	147
1977	Лондон	Марі Міріам	французька	«L'oiseau et l'enfant»	Пташка й дитина	1	136
1978	Париж	Жоель Превос	французька	«Il y aura toujours des violons»	Завжди будуть скрипки	3	119
1979	Єрусалим	Анн-Марі Давід	французька	«Je suis l'enfant soleil»	Я — дитина сонця	3	106
1980	Гаага	Profil	французька	«Hé, hé M'sieurs dames»	Гей, гей, пані та панове	11	45
1981	Дублін	Жан Габілу	французька	«Humanahum»	Людська планета	3	125
1982	Гаррогейт	Не брала участь
1983	Мюнхен	Гі Бонне	французька	«Vivre»	Жити	8	56	Без півфіналів
1984	Люксембург	Аннік Тумазо	французька	«Autant d'amoureux que d'étoiles»	Скільки закоханих, стільки і зірок	8	61
1985	Гетеборг	Роже Бан	французька	«Femme dans ses rêves aussi»	Жінка в його мріях теж	10	56
1986	Берген	Cocktail Chic	французька	«Européennes»	Європейки	17	13
1987	Брюссель	Крістін Міньєр	французька	«Les mots d'amour n'ont pas de dimanche»	У слів любові немає неділі	14	44
1988	Дублін	Жерар Ленорман	французька	«Chanteur de charme»	Чарівна співачка	10	64
1989	Лозанна	Наталі Пак	французька	«J'ai volé la vie»	Я вкрала життя	8	60
1990	Загреб	Жоель Урсулл	французька	«White and Black Blues»	Білий та чорний блюз	2	132
1991	Рим	Аміна	французька	«C'est le dernier qui a parlé qui a raison»	Правий той, хто говорив останнім	2	146
1992	Мальме	Калі	антильська франко-креольська, французька	«Monté la riviè»	Піднялися по річці	8	73
1993	Мілстріт	Патрік Фйорі	корсиканська, французька	«Mama Corsica»	Мама Корсика	4	121	Kvalifikacija za Millstreet
1994	Дублін	Ніна Морато	французька	«Je suis un vrai garçon»	Я справжній хлопчик	7	74	Без півфіналів
1995	Дублін	Наталі Сантамарія	французька	«Il me donne rendez-vous»	Він призначає мені зустріч	4	94
1996	Осло	Дан Ар Браз та L'Héritage des Celtes	бретонська	«Diwanit Bugale»	Розвиток дітей	19	18	11	55
1997	Дублін	Фанні	французька	«Sentiments songes»	Почуття мрії	7	95	Без півфіналів
1998	Бірмінгем	Марі Лен	французька	«Où aller»	Куди йти	24	3
1999	Єрусалим	Ная	французька	«Je veux donner ma voix»	Я хочу віддати свій голос	19	14
2000	Стокгольм	Софія Местарі	французька	«On aura le ciel»	У нас буде небо	23	5
2001	Копенгаген	Наташа Сен-П'єр	англійська, французька	«Je n'ai que mon âme»	У мене є тільки моя душа	4	142
2002	Таллінн	Сандрін Франсуа	французька	«Il faut du temps»	Це потребує часу	5	104
2003	Рига	Луїза Байлаш	французька	«Monts et merveilles»	Навороти і свистки	18	19
2004	Стамбул	Жонатан Серрада	іспанська, французька	«À chaque pas»	З кожним кроком	15	40	Член «Великої 4»
2005	Київ	Орталь	французька	«Chacun pense à soi»	Кожен думає про себе	23	11
2006	Афіни	Віржін Пучен	французька	«Il était temps»	Був час	22	5
2007	Гельсінкі	Les Fatals Picards	англійська, французька	«L'amour à la française»	Французька любов	22	19
2008	Белград	Себастьян Тельє	англійська, французька	«Divine»	Божественний	19	47
2009	Москва	Патрісія Каас	французька	«Et s'il fallait le faire»	І якби вам довелося це зробити	8	107
2010	Осло	Джессі Матадор	французька	«Allez Ola Olé»	Вперед Ола Оле	12	82
2011	Дюссельдорф	Аморі Вассілі	корсиканська	«Sognu»	Мрія	15	82	Член «Великої 5»
2012	Баку	Анггун	англійська, французька	«Echo (You and I)»	Ехо (Ти і я)	22	21
2013	Мальме	Амандін Буржуа	французька	«L'enfer et moi»	Пекло і я	23	14
2014	Копенгаген	Twin Twin	французька	«Moustache»	Вуса	26	2
2015	Відень	Ліза Анжель	французька	«N'oubliez pas»	Не забудь	25	4
2016	Стокгольм	Амір Хаддад	англійська, французька	«J'ai cherché»	Я шукав	6	257
2017	Київ	Альма	англійська, французька	«Requiem»	Реквієм	12	135
2018	Лісабон	Madame Monsieur	французька	«Mercy»	Милосердя	13	173
2019	Тель-Авів	Білаль Ассані	англійська, французька	«Roi»	Король	16	105
2020	Роттердам	Том Лееб	французька, англійська	«Mon alliée» («The Best in Me»)	Мій союзник (найкраще в мені)	Конкурс скасовано через COVID-19 X
2021	Роттердам	Барбара Праві	французька	«Voilà»	Вуаля	2	499
2022	Турин	Алван і Ahez	бретонська	«Fulenn»	Іскра	24	17
2023	Ліверпуль	Ла Зарра	французька	«Évidemment»	Очевидно	16	104
2024	Мальме	Сліман	французька	«Mon amour»	Моя любов	4	445
2025	Базель	Луан	французька	«maman»	Мама	7	230

Країна-господар

Рік	Місто	Місце	Ведучі
1959	Канни	Palais des Festivals et des Congrès[en]	Жаклін Жубер[en]
1961
1978	Париж	Palais des congrès de Paris[en]	Деніз Фабр[en] та Леон Зітрон[en]

Нагороди

Премія Марселя Безансона

Рік	Категорія	Пісня	Виконавець(ці)	Результат	Бали	Місце проведення	Прим.
2002	Приз преси	«Il faut du temps»	Сандрін Франсуа	5-е	104	Таллінн	[2]
2009	Мистецький приз[b]	«Et s'il fallait le faire»	Патрісія Каас	8-е	107	Москва	[3]
2011	Приз композиторів	«Sognu»	Аморі Вассілі	15-е	82	Дюссельдорф	[4]
2018	Приз преси	«Mercy»	Madame Monsieur	13-е	173	Лісабон	[5]
2021	Приз преси Мистецький приз[c]	«Voilà»	Барбара Праві	2-е	499	Роттердам	[6]

Переможці OGAE

Рік	Пісня	Виконавець(ці)	Результат	Бали	Місце проведення	Прим.
2016	«J'ai cherché»	Амір Хаддад	6	257	Стокгольм	[7]

Пов'язана участь

Диригенти

До 1999 року, коли на конкурсі використовувався оркестр, було обов'язкова присутність диригента, якщо країна його використовувала. Мовники могли надавати власних диригентів або звернутися до послуг диригента, призначеного мовником країни-господарки.^[8] Диригенти, які керували оркестром під час французьких заявок кожного року, перераховані нижче.

Рік	Диригент	Музичний керівник	Нотатки	Прим.
1956	Франк Пурсель	Н/Д		[9]
1957
1958
1959		Франк Пурсель	[d]
1960		Н/Д
1961		Франк Пурсель	[e]
1962		Н/Д
1963
1964
1965
1966
1967
1968	Ален Горагер
1969	Франк Пурсель
1970				[10]
1971
1972
1973	Жан Клодрік
1974	Жан-Клод Петі		[f]
1975	Жан Музі
1976	Тоні Ралло
1977	Раймон Доннез
1978	Ален Горагер	Франсуа Раубер
1979	Гі Маттеоні	Н/Д
1980	Сільвано Санторіо			[11]
1981	Девід Спрінфілд
1983	Франсуа Раубер
1984
1985	Мішель Бернхольк
1986	Жан-Клод Петі
1987
1988	Гі Маттеоні
1989
1990	Режи Дюпре
1991	Жером Піллеман
1992	Магді Васко Новеррас
1993	Крістіан Краверо
1994	Ален Горагер
1995	Мішель Бернхольк
1996	Фіахра Тренч
1997	Режи Дюпре
1998	Мартін Кох		[g]

Глави делегації

Рік	Глава делегації	Прим.
2002—2012	Бруно Берберес	[12]
2013—2015	Фредерік Валенчак	[13]
2016—2018	Едоардо Грассі	[14]
2019	Стівен Клеріма	[14]
2020—	Александра Редде-Аміель	[15][16]

Коментатори та речники

Рік	Коментатор		Речник	Прим.
	Фінал	Півфінал
1956	Мішель Ребел	Без півфіналів	Без речників	[17]
1957	Роберт Бове		Клод Дарже	[18]
1958	П'єр Чернія		Арман Лану	[19]
1959	Клод Дарже		Маріанна Лесен	[20]
1960	П'єр Чернія		Арман Лану	[21]
1961	Роберт Бове			[22]
1962	П'єр Чернія		Андре Вальмі
1963			Арман Лану
1964	Роберт Бове		Жан-Клод Массульє
1965	П'єр Чернія			[23]
1966	Франсуа Дегельт
1967	П'єр Чернія			[24]
1968
1969
1970
1971	Жорж де Кон		Без речників
1972	П'єр Чернія
1973
1974			Не брала участь
1975	Жорж де Кон		Марк Менант
1976	Жан-Клод Массульє
1977	Жорж де Кон
1978	Леон Зітрон		Патріс Лаффонт	[25]
1979	Марк Менант		Фаб'єн Егаль
1980	Патрік Сабатьє
1981			Деніз Фабр
1982	Андре Торрент		Не брала участь
1983	Леон Зітрон		Ніколь Андре
1984
1985	Патріс Лаффонт		Клементін Селарі
1986			Патриція Лезьє
1987	Патрік Сімпсон-Джонс		Лайонель Кассан
1988	Лайонель Кассан		Кетрін Цейлак
1989			Марі-Анж Нарді
1990	Річард Адаріді		Валері Моріс
1991	Леон Зітрон		Даніела Лумброзо
1992	Тьєррі Беккаро		Олів'є Мінь
1993	Патріс Лаффонт
1994			Лоран Ромейко
1995	Олів'є Мінь		Тьєррі Беккаро
1996			Лоран Брумхед
1997			Фредерік Феррер й Марі Міріам
1998	Кріс Мейн, Лаура Мейн		Марі Міріам
1999	Жульєн Леперс
2000
2001	Марк-Олів'є Фогіель, Дейв		Корін Ерме
2002			Марі Міріам
2003	Лоран Рюк'є, Ізабель Мерго		Сандрін Франсуа
2004	Лоран Рюк'є, Ельза Фаєр	Не транслювали	Алекс Тейлор
2005	Жульєн Леперс, Гі Карльє	Пеггі Олмі	Марі Міріам
2006	Мішель Друкер, Клоді Сіар	Пеггі Олмі, Ерік Жан-Жан	Софі Жовіллард
2007	Жульєн Леперс, Текс	Пеггі Олмі, Ян Реноард	Ванесса Долмен
2008	Жульєн Леперс, Жан-Поль Готьє		Сиріл Хануна
2009	Сиріл Хануна, Жульєн Курбе		Ян Реноард
2010	Сиріл Хануна, Стефан Берн		Одрі Шово
2011	Лоран Бойє, Катрін Лара	Одрі Шово, Бруно Берберес	Сиріл Феро
2012	Сиріл Феро, Мірей Дюма		Аморі Вассілі
2013			Марін Віньє
2014	Сиріл Феро, Наташа Сен-П'єр		Елоді Суйго
2015	Стефан Берн, Маріанна Джеймс	Марева Галантер, Жеремі Парайр	Віржині Гійом
2016		Маріанна Джеймс, Джарі	Елоді Ґоссен
2017	Стефан Берн, Маріанна Джеймс, Амір Хаддад
2018	Стефан Берн, Крістоф Віллем, Альма	Крістоф Віллем, Андре Манукян
2019	Стефан Берн, Андре Манукян	Сенді Ерібер, Андре Манукян	Юлія Молхоу	[26][27]
2021	Стефан Берн, Лоуренс Бокколіні	Лоуренс Бокколіні	Карла
2022			Елоді Ґоссен	[28][29]
2023		Анггун, Андре Манукян	Ангунн	[30][31][32][33]
2024		Нікі Долл	Наташа Сен-П'єр	[34][35]

Статистика голосувань (1956—2009)

Франція дала найбільше очок:

Місце	Країна	Очок
1	Ізраїль	151
2	Велика Британія	145
3	Туреччина	134
4	Португалія	128
5	Іспанія	105

Франція отримала найбільше очок від:

Місце	Країна	Очок
1	Швейцарія	139
2	Норвегія	130
3	Нідерланди	119
4	Ірландія	117
5	Німеччина	110

Галерея

• 
  Андре Клаво в Гілверсумі (1958)
• 
  Гі Мардель в Неаполі (1965)
• 
  Дан Ар Браз в Осло (1996)
• 
  Жонатан Серрада в Стамбулі (2004)
• 
  Les Fatals Picards в Гельсінкі (2007)
• 
  Себастьян Тельє в Белграді (2008)
• 
  Патрісія Каас в Москві (2009)
• 
  Джессі Матадор в Осло (2010)
• 
  Аморі Вассілі в Дюссельдорфі (2011)
• 
  Анггун і Баку (2012)
• 
  Амандін Буржуа в Мальме (2013)
• 
  Twin Twin в Копенгагені (2014)
• 
  Ліза Анжель у Відні (2015)
• 
  Амір Хаддад в Стокгольмі (2016)
• 
  Альма в Києві (2017)
• 
  Madame Monsieur в Лісабоні (2018)
• 
  Білаль Ассані в Тель-Авіві (2019)
• 
  Ла Зарра в Ліверпулі (2023)
• 
  Сліман в Мальме (2024)
• 
  Луан в Базелі (2025)