Франц-Ульріх Гартль

Франц-Ульріх Гартль (нім. Franz-Ulrich Hartl, нар. 10 березня 1957(19570310), Ессен, ФРН) — німецький науковець. Фахівець з біохімії та цитології. З 1997 року директор Відділу клітинної біохімії Інституту біохімії^[de] Товариства Макса Планка^[3][4]

Франц-Ульріх Гартль
нім. Franz-Ulrich Hartl
Народився	10 березня 1957(1957-03-10)[1] (68 років)  Ессен, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	біохімік, викладач університету
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Заклад	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Товариство імені Макса Планка[2]
Науковий ступінь	докторський ступінь[1]
Членство	Леопольдина Національна академія наук США Баварська академія наук Академія наук Північного Рейну-Вестфаліїd Американська академія мистецтв і наук
Нагороди	премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (2011) Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2004) Європейська наукова премія Кербера (2006) Otto Warburg Medald (2009) премія Луїзи Ґросс Горвіц (2008) Albany Medical Center Prized (2016) Dr H.P. Heineken Prize for Biochemistry and Biophysicsd (2010) премія Мессріd (2011) премія Розенстілаd (2007) Премія Лейбніца (2002) Фонд Фельдберга (2004) Berlin-Brandenburg Academy Awardd (1999) премія Ернста Шерінгаd (2016) Ernst Jung Prize for Medicined (2005) Heinrich Wieland Prized (2011) Wilhelm Vaillant Prized (2000) The Shaw Prize in Life Science and Medicined (2012) EMBO Membershipd E. B. Wilson Medald (2017) Thomson Reuters Citation Laureates (2007) Debrecen Award for Molecular Medicined Dr. Paul Janssen Award for Biomedical Researchd (2019) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2009) Премія за прорив у науках про життя (2020)

Кар'єра

Отримав ступінь в Гейдельберзькому університеті. В 1990 році отримав ступінь хабілітованого доктора медицини в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Займається вивченням фолдингу білка.

Нагороди та визнання

• 1996: Vinci Award, LVMH Science for Art competition
• 1997: Fritz Lipmann Lectureship от Американського товариства біохімії та молекулярної біології^[en]
• 1997: іноземний член Академії наук, людини та мистецтв Північного Рейну-Вестфалії^[en]
• 1998: член Європейської організації молекулярної біології
• 1999: Премія Берлін-Брандербузької Академії^[en]
• 2000: Премія Вільгельма Вайлянта^[de]
• 2000: іноземний почесний член Американської академії мистецтв і наук
• 2002: Премія Лейбніца
• 2002: член Леопольдини
• 2003: Feldberg Prize
• 2004: член Баварської академії наук
• 2004: Міжнародна премія Гайрднера
• 2005: Премія Ернста Юнга^[en]
• 2006: Stein and Moore Award of the Protein Society
• 2006: Премія Кербера
• 2007: Премія Вайлі^[en].^[5]
• 2008: Премія Розенстіла^[en][6]
• 2008: Премія Луїзи Гросс Горвіц
• 2008: почесний член Японського біохімічного товариства
• 2009: Медаль Отто Варбурга^[en]
• 2009: член Американської асоціації сприяння розвитку науки
• 2010: Премія фон Гізеля з біомедичних досліджень в Європі
• 2010: Двадцять сьома щорічна Меморіальна лекція Синтії Анн Чан, Каліфорнійський університет, Берклі
• 2010: Премія Гейнекена^[en]
• 2011: Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження
• 2011: іноземний член Національної академії наук США
• 2011: Премія Мессрі^[en]
• 2012: Премія Шао
• 2013: дослідницька нагорода Герберта Табора
• 2013: премія Німецького товариства клінічної хімії та лабораторної медицини^[de]
• 2016: Премія медичного центру Олбані^[en]
• 2016: Премія Ернста Шерінга^[en][7]
• 2017: Медаль Вілсона^[en]
• 2017: Премія Дебреценського університету з молекулярної медицини
• 2019: Премія Пауля Ерліха та Людвіга Дармштедтера^[en] (спільно з Артур Горвіч та Johnson & Johnson)^[8]
• 2020: Премія за прорив у науках про життя

Доробок

• Die Steuerung peroxisomaler Enzymaktivitäten durch Schilddrüsenhormon in der Leber der Ratte. {{{first}}} {{{last}}}. Dictionary of National Biography. — L. : Smith, Elder & Co., Dissertation, Heidelberg 1985.
• Topogenesis of Mitochondrial Proteins. Mechanisms of Sorting and Assembly of Proteins into the Mitochondrial Subcompartments. Habilitationsschrift, München 1990.
• als Herausgeber: Protein Targeting to Mitochondria. JAI Press, Greenwich, Conn. [u. a.] 1996 (=Advances in molecular and cell biology, Band 17), ISBN 0-7623-0144-9
• F. U. Hartl: Molecular Chaperones in Cellular Protein Folding. In: Nature. Band 381, 1996, S. 571—580, doi:10.1038/381571a0.
• F. U. Hartl und M. Hayer-Hartl: Molecular chaperones in the cytosol. From nascent chain to folded protein. In: Science. Band 295, 2002, S. 1852—1858, doi:10.1126/science.1068408.