Фрідрих Теодор Шуберт

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шуберт.

Фрідрих Теодор (Федір Іванович) Шуберт (нім. Friedrich Theodor von Schubert, рос. Фёдор Иванович Шуберт; 1758—1825) — німецько-російський математик, астроном, геодезист і популяризатор науки. Академік Петербурзької академії наук (1789).

Фрідрих Теодор Шуберт
Народився	30 жовтня 1758(1758-10-30)[1]  Гельмштедт, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	21 жовтня 1825(1825-10-21)[1] (66 років)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Смоленський лютеранський цвинтарd
Країна	Німеччина  Російська імперія
Діяльність	астроном, математик, популяризатор науки
Галузь	астрономія, алгебра і популяризація науки
Заклад	Петербурзька академія наук
Аспіранти, докторанти	Q4452239?
Членство	Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук
Батько	Johann Ernst Schubertd
Брати, сестри	Ernst Konstantin von Schubertd Wilhelm Julius Ludwig Schubertd
У шлюбі з	Luise Friederike von Schubertd
Діти	Шуберт Федір Федорович
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук
Фрідрих Теодор Шуберт у Вікісховищі

Життєпис

Народився в Гельмштадті у Німеччині в родині відомого вченого богослова і оратора Йоганна Ернста Шуберта, в 1783 переїхав до Росії, спочатку в Ревель, де отримав посаду ревізора Гапсальского повіту, а в 1785 був назначений географом при Петербурзькій академії наук, причому першою його справою у зв'язку з цією посадою був устрій пошкодженого пожежею Готторпського глобуса. Ад'юнкт Петербурзької академії наук з 1786 і академік з 1789. З 1804 завідував академічною обсерваторією. Займався питаннями морехідної астрономії, з його ініціативи були створені морські астрономічні обсерваторії в Миколаєві і Кронштадті.

В астрономії основні праці Шуберта відносяться до практичної астрономії та небесної механіки. Розробляв теорії руху Марса, Місяця, Урану, Церери. У 1805 разом з сином брав участь у невдалій російській експедиції в Китай. Здійснив магнітні спостереження за маршрутом Петербург—Казань—Тобольськ—Іркутськ. Поряд з науковою роботою, займався популяризацією астрономії, в Петербурзі в 1798 вперше опублікував курс теоретичної астрономії, який за пропозицією П'єра-Симона Лапласа був перекладений французькою мовою і виданий у Західній Європі. Автор «Керівництва до астрономічних спостережень…» (1803, німецькою мовою, переклад на російську мову здійснив І. І. Фіцтум). Широку популярність мала його книга «Популярна астрономія» (частини 1-3, 1804—1810), в якій описана історія астрономії від давнини до появи «Небесної механіки» Лапласа.

У математиці праці Шуберта (пов'язані з астрономією і картографією) відносяться до сферичної геометрії, де він вивчив властивості локсодроми, у роботах 1788-89 ввів терміни «конформна проєкція». Крім того, у Шуберта є праці з алгебри та теорії особливих точок кривих.

З 1808 по 1818 видавав календарі «Кишеньковий місяцеслів» і «Морський місяцеслів» для потреб морського флоту, з 1810 по 1825 редагував газету St. Petersburger Zeitung, котра виходила в Санкт-Петербурзі німецькою мовою.

У 1813 Шуберт був прийнятий до числа почесних членів державного адміралтейського департаменту. У 1816 став дійсним статським радником. Нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня, згодом орденом Святого Володимира 3-го ступеня і орденом Святої Анни 2-го ступеня з алмазами.

Його син, Федір Федорович Шуберт, був вченим-геодезистом, генералом від інфантерії і керівником Корпусу військових топографів Російської армії. Правнучка — Софія Василівна Ковалевська — відомий математик.