Ілля Чавчавадзе

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чавчавадзе.

Ілля́ Григо́рович Чавчава́дзе (груз. ჭავჭავაძე, ილია; 27 жовтня (8 листопада) 1837(18371108) — 30 серпня (12 вересня) 1907) — грузинський діяч і письменник. Один з активних діячів національно-визвольного руху Грузії. Ймовірно убитий агентами російської поліції.

Ілля Григорович Чавчавадзе
ილია ჭავჭავაძე
Народився	27 жовтня (8 листопада) 1837[1][2]  Кварелі, Грузинська губернія, Російська імперія[3][1]
Помер	30 серпня (12 вересня) 1907[1][2] (69 років)  Ціцамурі, Тифліська губернія, Російська імперія[1]
Поховання	Мтацмінда
Громадянство	Російська імперія
Національність	грузин
Місце проживання	Тбілісі
Діяльність	поет, перекладач, публіцист, літературознавець
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[4] і публіцистика[4]
Знання мов	грузинська[5] і російська
Мова творів	грузинська, російська
Magnum opus	Q16370990? і Q12863005?
Рід	Chavchavadzed
У шлюбі з	Гурамішвілі Ольга Тадеозівна
Автограф
Ілля Чавчавадзе у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Разом із Н. Ніколадзе, Н. Лордкіпанідзе, С. Месхи та іншими письменниками на початку XIX століття стояв біля витоків грузинської публіцистики.

Канонізований у Грузинській православній церкві (1987), згадування 2 серпня.

Похований в пантеоні Мтацмінда.

Творчість

Твори: поеми «Како Розбійник» (1860), «Видіння» (1872—1873), «Відлюдник» (1883); повісті «Чи ж він людина?» (1859—1863), «Розповідь жебрака» (1859), «Вдова Отарашвілі» (1887).

Низку його творів було опубліковано в заснованих ним «Сакартвелос Моамбе» («Грузинський Вісник») та «Іверія», і в видаваному нині грузинському журналі «Моамбе».

Зв'язок з Україною

Бував в Україні й у редагованих ним видавництвах популяризував твори Т. Шевченка. Його основні літературні твори були перекладені багатьма мовами, серед яких українська, англійська, французька, німецька, польська, білоруська, російська та інші.

Переклади українською

На українську мову твори Чавчавадзе перекладали Б. Грінченко, П. Грабовський, П. Тичина, П.Осадчук та інші.

Повість «Розповідь жебрака» Іллі Чавчавадзе переклав українською Олександр Мушкудіані (1987).