Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Черемошне (Погребищенська міська громада)

село в Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Черемошне (Погребищенська міська громада)map
Remove ads

Черемо́шне село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 753 особи.

Коротка інформація село Черемошне, Основні дані ...
Remove ads

Географія

У селі бере початок річка Коптієва, ліва притока Росі. Знаходиться на Придніпровській височині в лісостеповій природній зоні, серед ярів з перепадами висоти до 100 метрів. Оточено декількома лісами. В селі присутній ставок "Панський", а на околицях - "Іванівський".

Біля села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Високопродуктивні модрини.

Історія

Узагальнити
Перспектива

Вперше село згадується у судових справах Речі Посполитої Акті Коронного Трибуналу 1609 року. До 1651 року належало князю Яремі Вишневецькому.[1]

Thumb
Книга записів про шлюб, 1756 рік

У 1726 році побудована з дуба перша дерев'яна церква св. Димитрія та призначений священник за сприяння Януша Вишневецького. Особливістю цієї церкви була наявність деревʼяної підлоги, що не є типічним для сільських споруд. Починаючи з 1734 року збереглися записи[2] про народження, шлюб та смерть жителів села. 1754 року відбулась реконструкція будівлі — за штатним розкладом вона належала до 5-го класу (сільська парафія середнього розміру) та мала 90 десятин церковної землі.[3] У 1838 році відбулась крадіжка грошей[4] з церкви.

Згідно витягу протоколів спеціальної податкової комісії у 1789 році дохід села складав 6042 злотих. Сплачений податок державі склав 604 злотих.[5]

Внаслідок Другого поділу Речі Посполитої регіон у 1793 році переходить під контроль Російської імперії.

Thumb
Карта польською мовою, 1790 рік

Село та навколишні населені пункти на поч. XIX ст. належали[6] польському роду Собанські. По церковним документам відмічено, що вони дозволяли собі протиправні висловлювання[7] в адресу місцевого духовного правління, нанесення побоїв[8] священникам, земельні суперечки щодо розмежування церковної землі та затягування цих справ. При державному обліку[9] жителів у 1816 році з метою подушного оподаткування у селі налічувався 141 двір та 764 особи (392 чоловічої статі та 372 — жіночої).

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкала 1091 особа, налічувалось 157 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок та паровий млин[10].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1779 осіб (880 чоловічої статі та 899 — жіночої), з яких 1637 — православної віри[11].

Thumb
Карта регіону, 1915 рік

У 1905 році мали місце виступи селян проти поміщиків.[12]

Після падіння монархії у Російській імперії з 1917 року село входило до новоствореної держави Українська Народна Республіка. У 1920 році війська Червоної Армії окуповують регіон. 30 грудня 1922 року територія входить до складу СРСР.

У 1923 та 1924 роках радянські служби безпеки арештовували молодих чоловіків села за підозри у повстанському антибільшовицьому русі «Гуляй Воля»[13]

У 1932—1933 роках у селі відбувся масовий штучний сталінський голодомор. За свідченнями старожилів села, керівництво для статистики фіксувало лише дозволену кількість осіб за певний проміжок часу, які померли від голоду, і їх можна було поховати на кладовищі. Понаднормові тіла померлих від голоду завантажувались у вантажівку, яка робила об'їзд по населеному пункту кожен день та вивозила тіла за межі села у великі викопні ями.

Thumb
Карта бойових дій, 1943 рік

Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 31 грудня 1943 року.[14]

На початку 1970-х років в селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Щорса. Господарство обробляло 6411 га землі, в тому числі 4680 га орної, вирощувало зернові культури та цукрові буряки. Було розвинуто м'ясо-молочне тваринництво. В селі була восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.[12]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[15]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[16].

Remove ads

Населення

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 738 осіб,[17] із них 99,07 % зазначили рідною мову українську, 0,93 % — російську.[18]

Більше інформації Рік ...

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[20]:

Більше інформації Мова, Відсоток ...

Уродженці

  • Пономарчук А. І. (1915—1943,[12] або 1944) — учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.[12] За іншими даними, уродженець Кадіївки.[21]

Галерея

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads