Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Черемошне (Погребищенська міська громада)
село в Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Черемо́шне — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 753 особи.
Remove ads
Географія
У селі бере початок річка Коптієва, ліва притока Росі. Знаходиться на Придніпровській височині в лісостеповій природній зоні, серед ярів з перепадами висоти до 100 метрів. Оточено декількома лісами. В селі присутній ставок "Панський", а на околицях - "Іванівський".
Біля села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Високопродуктивні модрини.
Історія
Узагальнити
Перспектива
Вперше село згадується у судових справах Речі Посполитої Акті Коронного Трибуналу 1609 року. До 1651 року належало князю Яремі Вишневецькому.[1]
У 1726 році побудована з дуба перша дерев'яна церква св. Димитрія та призначений священник за сприяння Януша Вишневецького. Особливістю цієї церкви була наявність деревʼяної підлоги, що не є типічним для сільських споруд. Починаючи з 1734 року збереглися записи[2] про народження, шлюб та смерть жителів села. 1754 року відбулась реконструкція будівлі — за штатним розкладом вона належала до 5-го класу (сільська парафія середнього розміру) та мала 90 десятин церковної землі.[3] У 1838 році відбулась крадіжка грошей[4] з церкви.
Згідно витягу протоколів спеціальної податкової комісії у 1789 році дохід села складав 6042 злотих. Сплачений податок державі склав 604 злотих.[5]
Внаслідок Другого поділу Речі Посполитої регіон у 1793 році переходить під контроль Російської імперії.
Село та навколишні населені пункти на поч. XIX ст. належали[6] польському роду Собанські. По церковним документам відмічено, що вони дозволяли собі протиправні висловлювання[7] в адресу місцевого духовного правління, нанесення побоїв[8] священникам, земельні суперечки щодо розмежування церковної землі та затягування цих справ. При державному обліку[9] жителів у 1816 році з метою подушного оподаткування у селі налічувався 141 двір та 764 особи (392 чоловічої статі та 372 — жіночої).
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкала 1091 особа, налічувалось 157 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок та паровий млин[10].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1779 осіб (880 чоловічої статі та 899 — жіночої), з яких 1637 — православної віри[11].
У 1905 році мали місце виступи селян проти поміщиків.[12]
Після падіння монархії у Російській імперії з 1917 року село входило до новоствореної держави Українська Народна Республіка. У 1920 році війська Червоної Армії окуповують регіон. 30 грудня 1922 року територія входить до складу СРСР.
У 1923 та 1924 роках радянські служби безпеки арештовували молодих чоловіків села за підозри у повстанському антибільшовицьому русі «Гуляй Воля»[13]
У 1932—1933 роках у селі відбувся масовий штучний сталінський голодомор. За свідченнями старожилів села, керівництво для статистики фіксувало лише дозволену кількість осіб за певний проміжок часу, які померли від голоду, і їх можна було поховати на кладовищі. Понаднормові тіла померлих від голоду завантажувались у вантажівку, яка робила об'їзд по населеному пункту кожен день та вивозила тіла за межі села у великі викопні ями.
Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 31 грудня 1943 року.[14]
На початку 1970-х років в селі була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Щорса. Господарство обробляло 6411 га землі, в тому числі 4680 га орної, вирощувало зернові культури та цукрові буряки. Було розвинуто м'ясо-молочне тваринництво. В селі була восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.[12]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[15]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[16].
Remove ads
Населення
За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 738 осіб,[17] із них 99,07 % зазначили рідною мову українську, 0,93 % — російську.[18]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[20]:
Уродженці
Галерея
Меморіал
Школа
Територія школи
Памʼятник
Церква
Автобусна зупинка «Черемошне»
Дитячий садочок
Центр села
Дерева біля вулиць
Ліс біля села
Лісостеп
Околиці села
Вулиця
Поля біля села
Ставок біля села
Околиця села біля автодороги Турбів - Погребище
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads