Череха клепарівська

Чере́ха клепа́рівська (‘Griotte de Kleparow’ у міжнародній літературі) — це сорт (культивар) вишні звичайної (Prunus cerasus), виведений у Клепарові — передмісті Львова і який славився великими розмірами та смаком далеко за межами Львова і був дуже популярний до початку 20 століття.

Череха клепарівська
Листя і плоди (незрілі) «черехи клепарівської». При дозріванні плоди темно коричнево-червоного кольору.
Рід	Слива (рід) (Prunus)
Вид	Вишня звичайна
Батьки гібриду	Сорт Prunus cerasus або гібрид Prunus cerasus × Prunus avium
Сорт	‘Griotte de Kleparow’
Походження	м. Клепарів, Львів, XVI століття
Череха клепарівська у Вікісховищі

Походження та історія

Череха клепарівська виведена та спочатку вирощена в історичній місцевості Клепарів, зараз у Шевченківському районі міста Львова. Мешканці Клепарова займалися городництвом і садівництвом і місцевість славилася своїми садами й виноградниками.

Батьки невідомі, але це напевно сорт вишні звичайної — типу гріоти, або морелі, в яких плоди темно-червоні, майже чорні, кисло-солодкого смаку, із забарвленим соком. Гріоти відрізняються від вишні типу аморелей, де сік не забарвлений, плоди світло-рожеві, не дуже кислі.

Одне джерело стверджує, що Череха клепарівська є гібридом вишні звичайної (Prunus cerasus) і черешні (Prunus avium).^[1]

1555 року у Львові видано указ, який зобов'язував оберігати цей сорт дерева і заохочував його культивування.^[1] Цей сорт став дуже популярний у XVIII і XIX століттях, а його вирощування поширилося на інші частини Європи, Сполучених Штатів,^[2] та Австралії.^[3]

Перший науковий опис цього сорту дерева був опублікований у 1792 році Йоганном Крафтом в його «Pomona Austriaca».^[4] Перша згадка черех в англійській літературі під назвою ‘Griotte de Kleparow’ відома з 1831 р.^[5] З того часу воно стало найбільш вживаною назвою цього сорту в міжнародній ботанічній і помологічній літературі.

В Україні вирощування черехи занедбано в 1930-х роках і, ймовірно, цей сорт тут зник. До кінця 20 століття у всьому світі число вишневих сортів різко скоротилося, і цей сорт або цілковито зник, або не вирощується комерційно, хоча і є деякий інтерес до його збереження у Франції в товаристві збереження і вирощування старих традиційних фруктових дерев.^[6]

Повернення до Львова

В 2021 році група активістів розпочала Ініціативу із повернення клепарівських черех до Львова^[7][8]. У польському розпліднику придбали 10 сертифікованих саджанців черехи, які навесні 2022 були висаджені у Ботанічному саду Львівського університету. Було анонсовано також можливість придбати сертифіковані саджанці львів'янам, зокрема мешканцям Клепарова^[9], проте через повномасштабне вторгнення процес сповільнився

Опис

Варіація плодів 'Griotte de Kleparow'. Плід ліворуч є типовішої форми. (Ілюстрація з Illustriertes Handbuch der Obstkunde, 1875). Ілюстрація плоду праворуч з Dictionnaire de Pomologie, 1877.

Характеристики ‘Griotte de Kleparow’ описано в ряді документів:^[2][10][11]

Дерево: Високе, велике, продуктивне. Гілки довгі, тонкі, звисаючі, світло-зелені з червоним відтінком, перидерма при основі світла.

Листя: літнє листя світло-зеленого кольору з червоним відтінком. Велике листя, овальне і розширене, сильно зубчасте, з довгим гострим кінцем, увігнуте вздовж центральної жилки; на міцних і коротких стеблах, що є яскраво-червоні і не мають залоз. Прилистки середньої довжини, злегка видовжені в основі, сильно зубчасті. В період плодоношення листя набагато більше, має короткий кінець, зморщене при основі, і більш яскраво-зелене.

Квітки: середнього, радше малого розміру. Еліптично-округлі, увігнуті пелюстки, що частково перекривають одна одну. Чашечка коротка, досить велика, майже гостра. Має виразні червоні переділки і міцні, короткі квітконіжки.

Плоди: середнього розміру, як правило, ростуть парами, округло-серцеподібні з округлої-сплющеної сторони, часто стиснуті; шов дрібний, часто лінія. Стебло довге, тонке, вставлене в широку і глибоку порожнину. Жорстка шкіра, що не віділяється від м'якоті, блискуча, темно-коричнево-червона, темно-чорна при дозріванні. Стебло довжиною 50 мм. Плоди дозрівають в кінці липня.

М'якоть: ніжна, волокниста, від світлого до темного кольору, соковита, з багатим, солодким і суб-кислим смаком, ароматна, якість середня.

Кісточка: невелика, пихата, майже сферична.

Розмноження: сорт можна виростити з насіння.

Використання

Цей сорт став популярним в Європі для столового вжитку (десерту) і для виготовлення вишневого соку.^[12]

У Німеччині в 1824 році, Ліпполд Боуманн описав цей сорт отак:

Дуже помітна вишня з соком темно-коричневого кольору, з терміном дозрівання в серпні, так само хороша для варення, як і для вишневого соку. Дерево стає дуже велике, і дуже плодюче, оскільки плодить щорічно і рясно і не страждає від морозу.[13]

У Сполучених Штатах, 1837 р. розсадницький каталог пропонував вирощені черехи на продаж за $ 0,75 до $ 1,00 кожна, і описував їх так: «середнього росту, компактної і сферичної форми; яка витримує суворий північний клімат». Також заявлялося, що сорт був «найшанованішим за якість» і «найкращий для пирогів, вина та варення».^[2] У Великій Британії, в 1842 р. сорт був вказаний як один з 61 вишневих різновидів «гідних для вирощування» і який є корисним для столу (десерту).^[14]

Інші назви

Сорт має багато синонімів в ботанічній і помологічній літературі. Деякі синонімі включають в себе:

• Череха клепарівська^[15]
• Griotte de Kleparow^[5]
• Prunus caproniana Schübl. var. kleparoviensis Zaw.^[16]
• Belle de Kleparow^[17]
• Belle Polonaise^[18]
• Bonne Polonaise^[13]
• Cerise de Kleparow^[18]
• Czerecha kleparowska
• Griotte Kleparite^[11]
• Kleparovka^[18]
• Kleparovoska^[11]
• Kleparower Süssweichsel^[12]
• Kleparower Weichsel^[14]
• Kleparower^[13]
• Kleparowska^[19]
• Pohlnische Weichsel^[4]
• Polnische grosse Weichsel^[4]
• Polnische Kirsche^[11]
• Polnische Weichsel^[18]
• Ratafia polonica^[18]

Посилання

• «Quelques cerises du „Montbéliard“ et du Doubs (20 variétés)» Фотографія 'Griotte de Kleparow' (Belle Polonaise) та інших рідкісних сортів вишні. (фр.)