Черкаська єпархія УПЦ (МП)

Черка́ська єпа́рхія — православна єпархія РПЦвУ. Єпархія була створена у 1992 році й охоплювала територію усією Черкаської області.

православна єпархія^d 

Черкаська єпархія
Української Православної Церкви

Основні дані
Церква	УПЦ МП
Заснована	1992[1]
Юрисдикція	місто Черкаси, Городищенський, Драбівський, Золотоніський, Кам'янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський райони.
Єпархіальний центр	Черкаси
Кафедральний собор	Михайлівський кафедральний собор
Парафій	191
Монастирів	7
Священиків	162
Сайт	cherkasy-orthodox.com.ua
18015, м. Черкаси, вул. Ільїна, 230[2]
Правлячий архієрей
Черкаський і Канівський митрополит Феодосій (Снігірьов)
Вікарні архієреї
архієпископ Золотоніський	Іоан (Вахнюк)
єпископ Корсунь - Шевченкіський	Антоній (Пухкан)
Черкаська єпархія УПЦ у Вікісховищі

Історія

До 1992 року ця територія відносилася до Київської єпархії.

8 травня 2008 року зі складу Черкаської була виділена Уманська єпархія. Після цього у складі Черкаської єпархії залишилися: місто Черкаси, Городищенський, Драбівський, Золотоніський, Кам'янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський райони. У складі Уманської: Жашківський, Звенигородський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Уманський, Христинівський райони.

Кафедральним собором Черкаської єпархії був собор на честь Різдва Богородиці у Черкасах.

Правлячі Архиєреї

• Софроній (Дмитрук) митрополит Черкаський і Канівський 9 серпня 1992 — 22 червня 2020.
• Феодосій (Снігірьов) митрополит Черкаський і Канівський з 17 серпня 2020

Сучасність

Черкаську єпархію, з часу створення і до своєї смерті 22 червня 2020 року, очолював митрополит Софроній (Дмитрук). Під час виборів 2010 року він дуже жорстко відгукнувся про кандидата в президенти Віктора Януковича. Кафедральним собором єпархії після завершення будівництва став Михайлівський.

У 2000 році Черкаська єпархія налічувала 320 парафій і 5 монастирів, у 2004—411 парафій, 224 священнослужителя (220 священиків і 4 диякона).

У листопаді 2022 року, під час обшуків на об'єктах РПЦвУ у Херсонській, Черкаській, Житомирській та Волинській областях, було виявлено підробні документи, російську пропагандистську літературу, російські паспорти та інші докази співпраці місцевих працівників та керівництва із російськими окупантами^[3].

У лютому 2024 року митрополит Снігірьов, що керував єпархією, отримав підозру у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, а саме за порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань, вчинене службовою особою повторно. За даними СБУ, це стало четвертою підозрою для Снігірьова, яку він вчинив під час роботи в єпархії^[4].

В серпні 2024 року на проросійській діяльності було викрито керівника одного із храмів Корсунь-Шевченківського благочиння. Він поширював відео з закликами не брати участь у спротиві російській агресії та покинути Україну^[5].

Монастирі

• Красногірський монастир на честь Покрова Божої Матері, жіночий, село Бакаївка
• Жаботинський монастир на честь преподобного Онуфрія Великого, чоловічий, село Чубівка
• Монастир на честь святителя Миколая Чудотворця, жіночий, село Лебедин
• Мотронинський монастир на честь Святої Трійці, жіночий, село Мельники
• Монастир на честь преподобного Онуфрія Великого, чоловічий, село Гарбузин
• Монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці, чоловічий, місто Черкаси
• Монастир на честь ікони Божої Матері «Ігуменя Афонської Гори», жіночий, село Роги

Мотронинський монастир у 2007 році.

Див. також

• Черкаська єпархія
• Єпархії УПЦ МП
• УПЦ МП
• Православ'я на Черкащині
• Черкаський вікаріат