Драбівський район

Дра́бівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Площа — 1 160,6 км² (5,55 % від площі області). Адміністративний центр — смт Драбів.

Драбівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Черкаська область
Код КОАТУУ:	7120600000
Утворений:	3 березня 1923 р.
Населення:	▼ 33 668 (на 1.01.2019)
Площа:	1160.62 км²
Густота:	30.3 осіб/км²
Тел. код:	+380-4738
Поштові індекси:	19800—19855
Населені пункти та ради
Районний центр:	Драбів
Селищні ради:	2
Сільські ради:	31
Смт:	2
Селища:	9
Села:	40
Районна влада
Вебсторінка:	Драбівська РДА Драбівська районна рада Драбівська ЦРЛ
Адреса:	19800, Черкаська обл., Драбівський р-н, смт. Драбів, вул. Центральна, 69
Мапа
Драбівський район у Вікісховищі

Географія

Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні на лівому березі Дніпра. Межує з Золотоніським та Чорнобаївським районами Черкаської області, Яготинським районом Київської області та Гребінківським районом Полтавської області.

Київська область (Яготинський район)	Полтавська область (Пирятинський район)	Полтавська область (Гребінківський район)
Київська область (Переяслав-Хмельницький район)		Полтавська область (Оржицький район)
Золотоніський район	Золотоніський район	Чорнобаївський район

Найбільші річки: Супій, Чумгак, Золотоношка.

Природно-заповідний фонд

На території району розташовано 8 заказників заказник місцевого значення: Безбородьківський, Білоусівський, Степанківський, Козацьке, Заплавський, Старорічище, Свічківський, Бабарська оболонь, а також 3 пам'ятки природи: Ведмежий горіх, Тирса та Тарасова криниця.

Історія

Район утворений 3 березня 1923 року. З часу утворення до 1925-го входив до складу Золотоніської округи Полтавської губернії. З червня 1925-го до Прилуцької округи. З 9 лютого 1932 року входив до складу Харківської області. З 1937 року по 1954 рік — у складі Полтавської області^[1].

Станом на 1 вересня 1946 року в складі району перебувало 40 населених пунктів, які підпорядковувались 15 сільським радам. З них 18 сіл, 17 хуторів і 5 селищ^[2]:

• села: Білоусівка, Бойківщина, Вершина-Згарська, Драбів, Дунинівка, Золотоношка, Коломиці, Криштопівка, Мехедівка (кол. Деркачівка), Митлашівка, Нехайки, Михайлівка, Олімпіадівка, Павлівщина, Перервинці, Погреби, Рождественське, Свічківка, Чернещина;
• хутори: Григорівка, Деркачівка—Зелений Гай, Зелений Гай, Карабани, Ковтунівка, Козаче, Козорізи, Кохнівка, Красний, Незаможник, Нерознако-Павлівський, Остапівка, Пасівка, Старосілля, Хомівщина, Чумгак, Чумкак;
• селища: радгоспу ім Андреєва, залізничної станції Мехедівка, залізничної станції Драбове-Барятинська, відділу радгоспу «Петрівка», залізничної станції Писарщина.

З 7 січня 1954 року район увійшов до складу утвореної Черкаської області. У 1959 році до його складу ввійшов сусідній Шрамківський район. У 1965 році частина території відійшла до складу Канівського та Золотоніського районів.

День визволення району від німецько-фашистських військ 22 вересня 1943 року.

17 липня 2020 року район повністю увійшов до складу Золотоніського району в рамках укрупнення районів в України під час адміністративної реформи.

Транспорт

Територію району пролягають залізничні колії Москва—Одеса та Київ—Харків. Майже через усю Драбівщину проходить магістральний газопровід Уренгой—Помари—Ужгород.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[3]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	19 413	3631	2251	5570	5284	2576	101
Жінки	23 502	3377	2194	5499	6289	5643	500
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 101  85 + 500  168  80-84 689  578  75-79 1617  959  70-74 1955  871  65-69 1382  1583  60-64 2146  995  55-59 1237  1299  50-54 1456  1407  45-49 1450  1515  40-44 1483  1390  35-39 1360  1362  30-34 1364  1303  25-29 1292  1106  20-24 1016  1145  15-20 1178  1470  10-14 1397  1244  5-9 1152  917  0-4 828

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	41785	97,59 %
росіяни	736	1,72 %
білоруси	70	0,16 %
вірмени	39	0,09 %
молдовани	36	0,08 %
інші	152	0,35 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	41966	98,01 %
російська	668	1,56 %
білоруська	40	0,09 %
угорська	30	0,07 %
молдовська	24	0,06 %
інші	90	0,21 %

В районі налічується 51 населений пункт, які підпорядковуються двом селищним та 31 сільській радам. Населення — 37,2 тисяч осіб (3,3 % від населення області), у тому числі: сільське 27,5 тисяч осіб, міське 9,7 тисяч осіб.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Драбівського району було створено 48 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 69,04 % (проголосували 20 186 із 29 239 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,08 % (9 503 виборців); Юлія Тимошенко — 18,37 % (3 708 виборців), Олег Ляшко — 16,12 % (3 254 виборців), Анатолій Гриценко — 9,73 % (1 964 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,75 %.^[5]

Відомі уродженці

• Василь Романюк (1910—1993) — радянський інструктор-випробувач парашутів, Заслужений тренер СРСР з парашутного спорту, полковник.
• Віктор Жагала (1911—1987) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943).
• Іван Степаненко (1920—2007) — радянський військовий льотчик, Двічі Герой Радянського Союзу, в роки Німецько-радянської війни заступник командира авіаескадрильї 4-го винищувального авіаційного полку.
• Пантелеймон Гнучий (1925—1999) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець 105-го гвардійського стрілецького полку 34-ї гвардійської Єнакіївської Червонопрапорної стрілецької дивізії 46-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії рядовий.
• Сергій Баштан (1927—2017) — український бандурист, педагог, композитор.
• Григорій Вовчинський (1988) — український лижник, біатлоніст, паралімпійський чемпіон 2014 року.