Чикаленко-Келлер Ганна Євгенівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чикаленко.

Ганна Євгенівна Чикаленко-Келлер (1884–1964) — українська журналістка, жіноча діячка, перекладачка, бібліографка, публіцистка, фейлетоністка, перекладачка. Дочка Є. Чикаленка, дружина німецького лінгвіста д-ра Георга-Зигмунда Келлера (1887-1961).

Чикаленко-Келлер Ганна Євгенівна
Народилася	1884  Перешори, Кіндратівська волость, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла	1964  Женева, Швейцарія
Діяльність	журналістка
Батько	Чикаленко Євген Харламович
Мати	Чикаленко Марія Вікторівна
Брати, сестри	Чикаленко Левко Євгенович

Життєпис

Родом із с. Перешори на Херсонщині, дочка Євгена та Марії Чикаленків, дружина німецького філолога Ґеорґа Келлера.

Викладачі та студенти Наукових курсів українознавства у Львові (організованих ТПУНЛШ), 5 липня 1904 р. Зліва направо: перший ряд (сидять): М. Дверницька, В. Чикаленківна, А. Трушева, І. Труш; другий ряд (сидять): П. Рябков, Т. Ревакович, І. Брик, М. Ганкевич, Хв. Вовк, М. Грушевський, І. Франко, М. Грушевська, Вол. Гнатюк; третій ряд (стоять): Вол. Дорошенко, М. Підлісецька (Мудракова), Г. Чикаленківна, К. Голицинська, О. Андрієвська, М. Липа, І. Липа, Ф. Шолудько, В. Панейко, Л. Сміщук, Л. Гарматій; четвертий ряд (стоять): Вол. Лаврівський, Е. Голицинський, Юл. Бачинський, М. Крушельницька (Дроздовська), Дм. Дорошенко, Я. Грушкевич, Л. Чикаленко, Мих. Грушкевич, Ст. Дольницький, А. Хомик, М. Росткович; п'ятий ряд (стоять): Юл. Ситник, Ол. Скоропис, Дм. Розов, Д. Старосольська (Шухевичівна), Вол. Загайкевич, Т. Єрми (п-ні Боднарова), Мих. Мочульський.

Середню освіту здобувала в жіночій гімназії в Одесі. За її спогадами, у неї з сестрою історію викладав колишній улюблений батьків учитель Леонід Смоленський, "старий, але надзвичайний". Ганна пригадувала, як через неї батько Євген Чикаленко українізував її товаришку Ольгу Родзянко, дочку відомої родини з Веселого Подолу. В їхньому маєтку народився як син управителя і зростав славний український байкар Леонід Глібов. Ольга про це довідалася лише від Ганни Чикаленко, а та, звісно, від свого батька Євгена. Останній заохочував Ганну вчити байки і проказувати Ользі (бо українська книжка в гімназії була під забороною). Так 12-13-річна Ольга працювала над українізацією своєї подруги.

Студіювала в Одесі, Лозанні, Единбурзі й Женеві.

Дописувала перед Першою світовою війною до «Ради» і «Літературно-наукового вісника».

1918–1920 — перебувала з українською дипломатичною місією у Швейцарії.

Брала участь у багатьох міжнародних жіночих конгресах.

Перекладала з чужих мов на українську й з української на французьку.

З 1931 року працювала в університетській бібліотеці в Тюбінґені (Німеччина), де знайшла один із двох відомих першодруків праці Юрія Дрогобича «Прогностикон».

Померла в 1964 році в Женеві.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С. 93.
• Мельник Мар'яна. Пам'яті Ганни Чикаленко // Наше життя, 1965. — № 5. — С. 4.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.