Чиріков Борис Валеріанович

Бори́с Валеріа́нович Чи́ріков (рос. Борис Валерианович Чириков) (6 червня 1928, Орел — 12 лютого 2008) — російський фізик-теоретик, відомий своїми працями в областях нелінійної динаміки та динамічного хаосу. Майже вся наукова кар'єра Бориса Чирікова пов'язана з розташованим в Новосибірському Академмістечку Інститутом ядерної фізики ім. Будкера РАН.

Борис Чиріков
Борис Чиріков, 2007 р. Борис Чиріков, 2007 р.
Народився	6 червня 1928(1928-06-06) Орел, СРСР
Помер	12 лютого 2008(2008-02-12) (79 років) Новосибірськ, Російська Федерація
Поховання	Південне кладовище[d]
Місце проживання	Новосибірськ, Російська Федерація
Країна	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	фізик, фізик-теоретик
Alma mater	Московський фізико-технічний інститут, Російський науковий центр "Курчатовський Інститут"
Галузь	теоретична фізика, теорія динамічного хаосу
Заклад	Інститут ядерної фізики ім. Будкера, РАН
Вчене звання	академік РАН
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Герш Будкер
Членство	Російська академія наук Академія наук СРСР
Відомий завдяки:	критерій Чирікова, стандартне відображення
Нагороди

Біографія

У 1952 році закінчив Московський фізико-технічний інститут. Після закінчення інституту почав працювати під керівництвом Герша Будкера в Російський науковий центр «Курчатовський Інститут» АН СРСР. У вересні 1959 року Будкер переїхав до Новосибірська, де він заснував Інститут ядерної фізики (що згодом дістав його ім’я). Разом зі своїм керівником до Новосибірська переїхав і Чиріков. В 1983 році став членом-кореспондентом АН СРСР, а в 1992 році — дійсним членом РАН. До своєї смерті в 2008 році він продовжував працювати в інституті Будкера.

Наукові результати

З ім'ям Бориса Чирікова асоціюється низка яскравих фундаментальних результатів з теорії динамічного хаосу та основ статистичної механіки. В 1959 році Чиріков запропонував^[1] критерій виникнення класичного хаосу в гамільтонових системах, зараз відомий як критерій Чирікова. В тій самій праці він застосував свій критерій для пояснення щойно одержаних в Курчатовському інституті загадкових експериментальних результатів з конфайнменту плазми у відкритих дзеркальних пастках. Це була перша фізична теорія хаосу, яка змогла пояснити конкретний експеримент та яку було розвинуто задовго до можливості комп'ютерного моделювання хаосу.

Ще одним важливим відкриттям Бориса Чирікова є відображення, що згодом отримало назву стандартного відображення Чирікова, квантовий аналог якого широко використовується для опису явища динамічної локалізації, яке спостерігається в експериментах з атомами водню та рідбергівськими атомами в мікрохвильових полях та в бозе — ейнштейнівських конденсатах на оптичних ґратках.

До інших результатів, отриманих Чиріковим разом зі своїми співробітниками належать такі: аналіз переходу із сильного хаосу в задачі Фермі-Паста-Улама; вивід границі хаосу для моделі прискорення Фермі; чисельний розрахунок ентропії Колмогорова-Синая для відображень, що зберігають площу; дослідження слабких нестійкостей в багатовимірних гамільтонових системах (дифузія Арнольда та модуляційна дифузія); демонстрація додатності ентропії Колмогорова-Синая для однорідних моделей Янга-Міллса, а отже їхньої неінтегровності; встановлення ступеневого закону спадання повернень Пуанкаре для гамільтонових систем із розділеним фазовим простором; демонстрація хаотичності динаміки комети Галлея.