Шамко Катерина Миколаївна

Катерина Миколаївна Шамко (Камардіна) (17 листопада 1918 — 29 березня 1986) — український радянський історик, педагог, дослідниця партизанського руху 1941—1944 рр.

Шамко Катерина Миколаївна
Народилася	17 листопада 1918(1918-11-17) Орловська губернія, РСФРР
Померла	29 березня 1986(1986-03-29) (67 років) Кримська область, УРСР, СРСР
Поховання	м. Сімферополь
Громадянство	СРСР
Діяльність	історичка
Alma mater	Кримський державний педагогічний інститут
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Вчене звання	доцент
Заклад	Кримський медичний інститут
Нагороди	Медаль «За оборону Севастополя» Медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 2 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шамко.

Біографія

Катерина Миколаївна Шамко (Камардіна) народилася 17 листопада 1918 року в селянській родині с. Липовець Орловської губернії (нині Липецької області Російської Федерації).

Закінчила аграрний технікум та працювала за спеціальністю в Кримській АРСР, а також на комсомольській роботі. Вступила у ВКП(б).

У роки фашистської навали брала участь у обороні Севастополя 1941—1942 років.

З 29 жовтня 1941 року стала учасником Кримського партизанського руху, будучи розвідницею та помічником комісару загону Північного з'єднання кримських партизанів. Мала важке поранення. Після війни була на партійній роботі.

В 1951 році закінчила Кримський державний педагогічний інститут за спеціальністю «історія». Поступила до аспірантури Кримської філії Академії Наук СРСР. У 1951–54 – аспірантка Кримської філії АН СРСР.

У 1954 році захистила кандидатську дисертацію «Боротьба трудящих Севастополя проти іноземних військових інтервентів та буржуазно-поміщицької білогвардійщини (1918—1920 рр.)» та здобула науковий ступінь кандидата історичних наук. У 1955–56 – м.н.с. групи історії відділу історії та археології Кримської філії АН УРСР. З 1956 року працювала науковим співробітником у Кримській групі Інституту історії АН УРСР^[1].

З 1965 року працювала в Кримському медичному інституті викладачем, а з 1972 року — доцентом.

Померла 29 березня 1986 року. Похована на Алеї Слави міського кладовища Сімферополя.

Наукова діяльність

Основними темами досліджень К. М. Шамко були історія партизанського руху в роки фашистської навали (1941—1944 рр), оборона Севастополя, військова інтервенції у роки громадянської війни (книга «Партизанський рух в Криму в 1941—1944 рр.», стаття «Чехословацькі партизани в Криму», монографія «Пам'ятники воїнської Слави», стаття «Сімферополь в роки Великої Вітчизняної війни»). Крім того вивчала питання розвитку виноробства та садівництва в Криму (стаття «З історії виноробства та садівництва в Криму»), молодіжного руху, медичного обслуговування кримчан.

Кілько праць К. М. Шамко були видані в Чехословаччині.

Праці

• Шамко Е. Партизанское движение в Крьіму в 1941 —1944 гг. – Симферополь: Крьімиздат, 1959. – 158 с.
• Шамко К. М. Партійне підпілля в Криму в роки Великої Вітчизняної війни.// Український історичний журнал. – 1960. –  № 5. – С. 16 - 27.
• Шамко К. М. Герої наступальних боїв (До 20-річчя визволення Криму)// Український історичний журнал. – 1964. – № 2. – С. 109 - 11З.                  
• Шамко Е. Н. Подвиги крымских партизан. — М.: Воениздат, 1964. — 156 с., ил.
• Шамко Е. Н. Осуществление культурной революции в Крыму в годы довоенных пятилеток. Развитие курортов (1926—1941).// Очерки по истории Крыма. — Ч. 3. — Симферополь, 1964. — С. 189—214.
• Шамко К. М. Героїчні битви за Дніпро.//Український історичний журнал. – 1966. – № 3. –  С. 102 - 107.
• Шамко Е. Партизанскими тропами. Путеводитель по местам боев крымских партизан в годы Великой Отечественной войны. — Симферополь: Крым, 1969. — 133 с.
• Шамко Е. Н. Дорогами крымских партизан. — Симферополь, 1976. — 143 с..
• Šamková J. Partizánske hnutie na Kryme.- Bratislava, 1961.- 172 s.
• Šamková Jekaterina. Úcast Čechů a Slováků v partyzánských bojích na Krymu během Velikě vlasteneckě války Sovětského svazu. // Historie a Vojenstvi.- Praha, 1958. - S.136 - 143.
• Šamková J. Českoslovenštř partyzáni na Krymu. // Bojova druzba.- Praha, 1960. - S.88 - 98.

Нагороди

• Ордени Червоної Зірки, Вітчизняної війни.
• Медалі «За оборону Севастополя», «Партизанові Вітчизняної війни» та інші.

Родина

• Чоловік: Іван Олександрович Шамко (1921—2003) — учасник оборони Ленінграда, інвалід війни.
• Син: В'ячеслав Іванович Шамко (1948—2003) — кандидат історичних наук, доцент. Завідував кафедрою в Південноукраїнському педагогічному університеті ім К. Д. Ушинського.

Література

• Сухотерина Л. И. Воин и ученый // Життя  і пам'ять: Наукова збірка, присвячена  пам'яті  В'ячеслава Івановича Шамко/ відп. ред.  В. М. Букач. –  Одеса: Наука і техніка,  2009. — С. 35 — 41.
• Список отдельных работ Е. Н. Шамко.// Життя  і пам'ять: Наукова збірка, присвячена  пам'яті  В'ячеслава Івановича Шамко/ відп. ред.  В. М. Букач. –  Одеса: Наука і техніка,  2009. — С. 42.
• Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». – Вип. 1. – К., 1998.
• Шамко Катерина Миколаївна//Інститут історії України НАН України. 1936–2006. - К.: Інститут історії України НАН України, 2006. – С. 677.

Пам'ять

• В жовтні 2013 року в селищі Соколине Бахчисарайського району Криму учасниками VIII конференції "Крим: культура, пізнання, активність" в пам'ять про видатних краєзнавців - дослідників другої половини ХХ століття була закладена "Алея кримських краєзнавців" (http://crimeatime.blogspot.com/2013/10/blog-post_5.html [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]).

Посилання

• Життя і пам’ять. Наукова збірка, присвячена пам’яті В’ячеслава Iвановича Шамко // Google Books
• Шамко Катерина Миколаївна // Історики України / Інститут історії України
• Е. М. Шамко. Стояли насмерть // Советские партизаны, ред. Анатолий Котеленец^[2]. Госполитиздат. Москва, 1961. 952 с.