Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Шанталь Акерман
бельгійська кінорежисерка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Шанта́ль А́нна Акерма́н (фр. Chantal Akerman; нар. 6 червня 1950, Брюссель, Бельгія — пом. 5 жовтня 2015, Париж[7][8], Франція) — бельгійська феміністська кінорежисерка, сценаристка, акторка, продюсерка, операторка-постановниця, авторка-виконавиця, фотографка, візуальна мисткиня та викладачка університету. Дослідниця жіночого погляду та досвідів у авангардному кіно. Лауреатка та номінантка численних фестивальних та професійних кінонагород .
Шанталь Акерман | ||
---|---|---|
фр. Chantal Akerman | ||
![]() Шанталь Акерман у 2012 році | ||
Ім'я при народженні | Шанталь Анна Акерман | |
Дата народження | 6 червня 1950[1][2][…] | |
Місце народження | Еттербек, округ Брюссель-Столиця[3] | |
Дата смерті | 5 жовтня 2015[4][5][…] (65 років) | |
Місце смерті | XX округ Парижа, Париж[3] | |
Поховання | Пер-Лашез[6] | |
Громадянство | Бельгія | |
Професія | кінорежисерка, акторка, сценаристка, кінопродюсерка, викладачка університету, візуальна мисткиня, фотографиня, артистка-виконавиця, операторка-постановниця, video installation artist, режисерка, мисткиня, кінематографістка, письменниця, video artist | |
Alma mater | INSAS[d] | |
Роки активності | 1974—2015 | |
IMDb | ID 0001901 | |
Нагороди та премії | ||
| ||
Висловлювання у Вікіцитатах Шанталь Акерман у Вікісховищі |
Remove ads
Життєпис
Шанталь Анна Акерман народилася в Брюсселі, Бельгія, в єврейській сім'ї вихідців з Польщі. Матір Шанталь і її батьки були депортовані в концтабір Аушвіц, звідки живою повернулася лише мати. Головну роль у рішенні зайнятися кінорежисурою зіграв побачений Акерман фільм Годара «Безтямний П'єро» (1965). Інший важливий чинник — американський експериментальний кінематограф, і передусім фільми Майкла Сноу. Перша короткометражна стрічка Шанталь Акерман, яку вона зняла, коли їй виповнилося 18 років, «Моє місто великим планом» (1968), отримала схвалення відомого бельгійського кінорежисера Андре Дельво.
Remove ads
Творчість
Шанталь Акерман знімала як документальні, так і ігрові стрічки. Найпомітнішою з останніх стала культова феміністична робота «Жанна Дільман, набережна Коммерс, будинок 23, 1080, Брюссель»[en] (1975).
Режисерка авторського кіно, Акерман не орієнтувалася на кінозірок, проте в її фільмах в різний час знімалися такі майстри, як Орор Клеман, Дельфін Сейріг, Магалі Ноель, Жульєт Бінош, Марія де Медейрос, Вільям Герт, Жан-П'єр Кассель, Сільвія Тестю. Іноді Акерман знімалася у власних стрічках, а також у фільмах інших режисерів (Філіпа Гарреля та ін.).
У 1986 році Шанталь Акерман входила до складу журі головного конкурсу 43-го Венеційського міжнародного кінофестивалю. Була також в журі основного конкурсу 41-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (1991)[9].
Remove ads
Виставки
Важливі персональні виставки творчості Акерман відбулися в Музеї сучасного мистецтва, Антверпен, Бельгія (2012), Массачусетському технологічному інституті (2008), Музеї мистецтв Тель-Авіва, Ізраїль (2006), Художньому музеї Принстонського університету, Принстон, штат Нью-Джерсі (2006) та Центрі Жоржа Помпіду, Париж (2003). Акерман брала участь у documenta XI (2002) та Венеціанській бієнале (2001).
У 2011 році в Австрійському кіно музеї було показано ретроспективу творчості Акерман[10].
Смерть
Шанталь Акерман померла 5 жовтня 2015 року в Парижі у віці 65 років[11][12][13]. Газета Le Monde повідомила, що вона вчинила самогубство[14] внаслідок великого депресивного розладу[15].
Особисте життя
Фільмографія
Remove ads
Визнання
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads